Информационный портал

Китайський часник витісняє український з прилавків супермаркетів

Хтось запустив на ринок продукцію, яка більше тижня не зберігається, а на смак нагадує – мило

Це сором! Так емоційно прокоментувала дефіцит на прилавках супермаркетів якісного та недорогого українського часнику журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» голова Ради жінок-фермерів України Людмила Клебанова. Вона впевнена, що часник для українців завжди був, і в усі часи буде  основним продуктом для борщового набору.

«Ви знаєте, я сама дивуюся. У нашу багату чорноземами сонячну Україну стали вже завозити часник з Китаю? Це сором, сором і ганьба. Нам ще китайського часника тут не вистачало. Та й ще по 106 грн за кіло. Розумієте, — цибуля, часник, капуста, картопля для господині завжди були під рукою, стоїли копійки тому, що входили в борщовий набір», — уточнила Людмила Клебанова.

Вона також зауважила, що замість дефіциту цього продукту, ще зовсім недавно ми збиралися експортувати український часник в країни Європейського Союзу.

«Якщо я не помиляюся, коли міністром сільського господарства був Швайка, то часник збиралися експортувати до Франції. Французькі кулінари завжди були в захваті від смакових якостей українського часнику. За яких — то причин ми не змогли забезпечити потрібну кількість тонн часнику і контракт був зірваний», — підкреслила Людмила Генадіївна.

Голова Ради жінок-фермерів України звернула увагу і на ключовий фактор, який призводить до дефіциту сільгосппродуктів на прилавках — нестача обігових коштів.

«Доступу у фермерів до кредитів, як таким, практично немає. Було повідомлення, що держава готова надати банкам суму в 300 млн грн, щоб здешевити ці кредити. Але, це — крапля в морі», — зазначила Людмила Клебанова.

Вона також додала, що сьогодні комерційні банки пропонують фермерам кредити, але під дуже високі відсотки. При цьому, ніяк не бажають враховувати сезонність сільськогосподарського виробництва.

«Ми, фермери, працюємо «як Буратіно» — гроші «зариваємо» в землю, і чекаємо, «коли вони зійдуть». У цей час грошей у фермерських господарств немає. Брати кредити, і починати відразу через місяць уже віддавати відсотки — це дуже і дуже важко. Таке можуть дозволити собі дуже небагато людей», — підкреслила фермер.

Людмила Клебанова наголосила, що однією з причин занепаду сільського господарства в Україні вона бачить брак професіоналів у профільному міністерстві.

«Піднявся долар. Подивіться на вартість продуктів харчування в магазинах. Була гречка по 8грн, а стала — 20 грн, продавали рис по 10 грн, а стали — по 30 грн. Закупівельна ціна на нашу фермерську продукцію, залишилася на старому рівні. Вершки з фермерської праці знімають перекупники і торгівля. Ми, фермери, на жаль ніяк не можемо розпоряджатися своєю продукцією. Ми все зробили, виростили, а приходить покупець-експортер і диктує ціни. Ми, на жаль, нічого виправити не можемо», — констатувала ситуацію, що склалася в галузі голова Ради жінок-фермерів України.

Експерт також зауважила, що для того, щоб знати потреби у виробництві саме по кожному сегменту вирощуваної продукції, в тому числі і часнику, потрібні всього кілька досвідчених маркетологів, які б системно займалися вивченням ринку збуту продукції.

«Один рік в Україні виробляють часник, інший рік — не виробляють. Немає у нас в галузі маркетингу, системного вивчення ринку, немає кваліфікованих фахівців, які постійно опікувались би виробництвом кожного виду продуктів. У них були б і свої ринки збуту, вони б розвивалися. А так — часник вирощують, як попутний товар. Тому, напевно і склалась така ситуація, плюс рік був сухий», — підсумувала Людмила Клебанова.

Владислав Кордік

«Місто-інфраструктура»

Переводчик — Translate
Архивы
No weather data found for [, , vertical]