Информационный портал
Презентация книги Николая Хомича
31 августа 2017 — В рамках книжной выставки «Читай.ua» ко Дню Знаний в Украинском Доме состоялась встреча читателей с известным украинским писателем, меценатом Николаем Хомичем, на которой он представил свои книги «Территория лжи» и «Загадка гробниці».
«Территория лжи» и ее продолжение — «Загадка гробниці» — исторические романы, благодаря которым автор стал лауреатом двух литературных премий в 2017 году — «Воин света» памяти М. Жизневского и «Глиняный кот».
Ринок нерухомості в Україні. Стан, перспективи та очікування
Євген Невмержицький — ексклюзив
За рівнем розвитку ринку нерухомості можна судити про розвиток всієї економіки.
Якщо ціни стабільні, має місце незначне зростання — значить і економіка стабільна. Якщо ринок нерухомості завмер, кількість угод значно зменшилася, нове будівництво припинилося — отже в економіці або рецесія, або спад. Якщо спостерігаємо швидке зростання цін і попиту на нерухомість — значить і економіка зростає.
Новые скандалы с обманом инвесторов в Украине
Евгений Невмержицкий — эксклюзивное интервью
На фоне заявления НБУ о том что компания PwC Украина с самой надежной репутацией на мировом уровне делела неверные аудиторские заключения и оценки залогов Приват Банка, крах компании Helix Capital просто меркнет.
В Украине никогда не работал надежно фондовый рынок и главные причины этого положения дел состоят в том, что инвестор не защищен с одной стороны, с другой сами инвестиционные компании и игроки на фондовом рынке также не защищены и находятся под прицелом коррупционных чиновников всех мастей начиная от профильного регулятора, выдающего лицензии и заканчивая правоохранителями, а по середине многочисленные пожарники, налоговые и т. д. В результате, украинская экономика не имеет мощнейшего инструмента наполнения дополнительными средствами через фондовый рынок, что в цивилизованных странах способствует развитию бизнеса, наполнению бюджета и является неотъемлимой частью современных экономических отношений.
Хотя надо отметить, что украинское законодательство регулирует инвестиционные правоотношения вполне цивилизовано. Но это законодательство просто не работает. Основным инструментом сохранения и приумножения денег для индивидуальных инвесторов являются банковские депозиты, но и они в последнее время в результате беспрецедентных стараний НБУ по чистке банков потеряли доверие и граждане предпочитают хранить деньги в наличной валюте вне банковской системы.
Но невозможно отменить желание быстрой наживы и все без исключения фондовые рынки движимы главным чувством — жадности. Целью инвестора является желание заработать, вложив в предприятие свои сбережения. Задачей государства является создание такой системы и условий работы, чтобы были защищены и профессиональные участники фондового рынка и индивидуальные инвесторы.
Причем условия должны быть одинаковыми для всех, в этом и суть правового государства.
Как же в таких сложных условиях украинского рынка возможно привлечь деньги индивидуальных инвесторов, когда уровень доверия к любым финансовым институтам упал до минимума, причем, когда государство приложило к этому свою руку, безжалостно разваливая банки по самым разным причинам — от нехватки капитала (что является главной причиной) до нарушений финансового мониторинга, кассовых операций и непрозрачной структуры.
Причем, это разрушение происходит за счет частных клиентов, которые потеряли за последние 3 года более 163 млрд грн., из которых 111 млрд — это потери физлиц, 52 млрд. – бизнеса.
Для успешного привлечения денег частных клиентов в этих непростых условиях должно быть 2 обязательных фактора — это обещание высоких процентных ставок и высокая ликвидность инвестиций. Т.е., потенциальный инвестор должен получить обещание, что он может в любое время забрать свои инвестиции с процентами и это должно быть легко и удобно сделать.
При развитии финансовых технологий с высоким уровнем безопасности платежей это удобство возврата несложно предоставить. Остальное — это несложная техника — красивый сайт, информация о партнерстве с известными брендами, еще регистрация в юрисдикции с высоким уровнем доверия все это в совокупности вызывает ощущение, что в такой структуре тебя не должны цинично кинуть. В полном объеме все это присутствовало в Helix Capital соответственно, фактически гарантировало поток клиентов.
Проверять наличие офисов в Сингапуре, Лондоне, США и других странах инвесторы не будут. Тем более стараться разобраться в сложностях инвестирования в различные сферы экономики. Для инвестора главное увидеть красивую картинку и проверить, что действительно можно забрать свою инвестицию через предложенные компанией инструменты. Часто не нужно самому проверять возможность возврата, достаточно услышать совет друга или коллеги.
Решение на такие инвестирования часто принимаются как раз по совету «друзей». Это психологическое свойство активно использовал в своей системе Мавроди, привлекая к распространению акций целую армию «диллеров», которые также должны были покупать инвестиционные продукты финансовой пирамиды.
Но в обязательном случае, наступает момент, когда такая пирамида разваливается либо по решению самих создателей, либо в следствии стечения обстоятельств, информационной атаки, наезда коррупционеров, когда не договорились о взятках либо естественным путем пирамида достигла такого уровня, когда платить высокие процентные ставки требует больших средств чем новые поступления.
Выплаты прекращаются моментально, хотя инструменты на привлечение инвестиций продолжают работать. Как это происходит в Helix Capital прямо сейчас.
Вот и весь нехитрый механизм создания пирамиды, но нельзя сказать, что ее авторы никак не рискуют. Для раскрутки такого мошеннического бизнеса необходимо иметь собственные немалые средства, чтобы привлечь первых клиентов. Инвестиции авторов пирамид направляются в создание инфраструктуры и на поддержание ликвидности.
Т.е., можно и прогореть, если все затраты так и не приведут к большому потоку клиентов и можно самому остаться в дураках, выплачивая огромные проценты первым инвесторам из собственных средств. Самым эффективным образом от мошенников на финансовом рынке может только государство через целый комплекс государственных институтов, которые создаются на протяжении длительного времени. Эти институты хорошо работают в цивилизованных странах, куда выводят деньги наши коррупцыонеры, воруя их различными способами в нашей стране.
В наших условиях доверие к государству максимально близко к нулю, при этом регулятор позволяет себе делать заявления о недобросовестной работе такой компании как PwC, чтобы объяснить свои действия по национализации самого успешного коммерческого банка, нанося очередной урон украинскому финансовому рынку, который в современных условиях основан на доверии.
Как же защититься от мошенников и потери средств в финансовых пирамидах в Украине? Вообще не инвестировать никуда? Но это не выход, т. к. инвестирование является объективной потребностью в современных условиях для сохранения и приумножения средств. Проверять документы финансовых операторов?
Но это непросто сделать, т. к. мошенники умеют великолепно подделывать любые документы, да и при наличии документов, лицензий и госрегистраций можно попасть на мошенников, которые создавали и регистрировали свои структуры для обмана инвесторов. Не существует универсального и надежного на 100 % способа защититься от мошенничества.
В конце концов любой бизнес на любых рынках ведется на свой собственный риск и можно прогореть даже при отсутствии мошенничества. Самым надежным способом защиты своих средств для стабильного и надежного инвестирования является диверсификация рисков.
Правило о полезности распределения яиц в разных корзинах надежно работает. Сохранять, накапливать, инвестировать и стараться приумножать средства безусловно нужно, если для Вас финансовая стабильность и достаток являются важной жизненной составляющей. В Украине для такой диверсификации есть все возможности.
На сегодня самым надежным инструментом для сохранения средств в Украине являются банки с иностранным капиталом, которые действительно ценят свою репутацию, их не позволяет себе разваливать регулятор по надуманным причинам, но они не платят высоких процентов. Это наш совет по самому надежному варианту для инвестирования, а венчурных проектов, достаточно много и это нормально, если до 10 % своих средств Вы инвестируете в такие проекты.
Мы также не рекомендуем держать основные свои сбережения в наличной валюте, т. к. деньги могут просто украсть и хранить большие суммы в валюте дома — это подвергать опасности свою жизнь. Для хранения лучше воспользоваться депозитной ячейкой в иностранном банке с описью сберегаемого имущества. Тогда банк отвечает за сохранность и это самый надежный способ хранения ценностей из тех которые у нас существуют.
Українські жінки залишатимуться дискримінованими на ринку праці, як мінімум, до 2030 року
За даними Державної служби статистики, на кінець серпня 2016 року кількість зареєстрованих безробітних в Україні становила 355,7 тис. осіб. З них – 57% жінок і лише 43% чоловіків. Ринок праці продовжує залишатися гендерно асиметричним. Чи стануть колись чоловіки та жінки рівними?
Міжнародна організація праці обіцяє досягти гендерної рівності в Україні до 2030 року. Ця ціль прописана в Програмі сталого розвитку ООН 2030, якої дотримуються всі країни світу.
Натомість соціолог Сергій Пархоменко стверджує, що це нереальні строки для України. Жінки залишатимуться дискримінованими на ринку праці ще, як мінімум, 50 років:
«З 2006 року здійснювались неодноразові спроби вирівняти положення жінок і чоловіків на ринку праці. Однак прориву не сталося. Сьогодні жінки заробляють стільки, скільки заробляли чоловіки десять років тому. Різниця в зарплаті складає 30%. Щоб знайти дійсно ефективні способи змінити ситуацію, потрібно спочатку сконструювати стійку соціальну платформу, де всі люди різні, але рівні у своїх правах. А на це знадобиться, як мінімум, 50 років».
Нагадаємо, у 2015 році Верховна Рада підтримала законопроект щодо запобігання та протидії дискримінації.
Карабач Марія
Віктор Сердюк: Тонни донорської крові виливаються в каналізацію через відсутність діагностики
Щорічно більше тисячі українців, яким було зроблено переливання крові, стали жертвами зараження гепатитом та іншими захворюваннями, які передаються через кров. Як виявилося, однією з основних причин зараження крові стала відсутність сучасної діагностичної апаратури в Центрах переливання крові, як у містах в обласних центрах, так і в столиці.
Про це журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» повідомив Віктор Сердюк, голова Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів. За його словами, основною проблемою в українській медицині при переробці крові є відсутність повноцінної діагностики крові на предмет наявності вірусів гепатиту та інших захворювань.
«У нас застосовується тільки один вид діагностики — імуно-ферментна, яка, на жаль, не точна, може пропускати наявність вірусів і вимагає того, щоб кров вистоювати, щоб подивитися, чи немає у донора проявів гепатиту. На жаль, більш точна діагностика у нас не проводиться. Європейські технології дозволяють виготовляти суперсучасні діагностичні апарати, але у нас їх для станцій переливання крові не на що придбати», — підкреслив медик.
Віктор Сердюк уточнив, що в результаті, в процесі переливання крові відбувається або зараження людей, або згодом, після перевірки, доводиться виливати тонни крові просто в каналізацію.
«Беруть у однієї людини, якщо він інфікований, тонни крові виливаються. Така проблема не тільки в Києві, а й по всій Україні. Зараз склалося таке відчуття, що йде заплановане «руйнування» по всіх обласних Центрах переливання крові. Так званий «бізнес на крові». Щоб встановити на станціях переливання крові новітнє діагностичне обладнання, державі необхідно затратити до одного мільярда гривень.
Лікування лише однієї тисячі щорічно заражаються хворих обходиться самим хворим в 4 млрд грн. Таким чином, шкода від переливання неякісної крові та її компонентів в чотири рази перевищує її одноразову вартість», — підсумував голова Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів.
У той же час, Лариса Конаровська, голова Профспілок медиків столиці заявила, що для Києва відсутність даної діагностичної апаратури створює дуже великі проблеми.
«У Києві у нас немає цеху з обробки крові. Цех з переробки крові хотіли відкрити на вулиці Зоологічній в бутність Черновецького, але так його досі і не відкрили. Відсутність сучасної апаратури для обробки крові столичні медики намагаються компенсувати посиленим обстеженням донорів до переливання крові. Тим самим ризики зараження хворого стають набагато більше. Кров у світі цільна, ніде не ллється, тільки при гострій крововтраті — це струминне введення крові, наприклад при ампутації у воїнів АТО», — уточнила Лариса Конаровська.
Вона зазначила, що якщо у військових шпиталях є дистанційна обробка спеціальною апаратурою, то в звичайних лікарнях обробка крові у нас недостатня.
«Кров у замороженому вигляді зберігається на вулиці Зоологічній на території колишньої чотирнадцятої лікарні навпроти зоопарку. У нас, на жаль, необстеженою залишається цільна кров. По-перше, покладено переливати фрагменти крові, для цього вона обробляється в спеціальних камерах і переливається плазма, ерітроцітарна маса, лейкоцитарна маса. Через кров передаються, насамперед, гепатити, багато вірусних захворюваннь», — резюмувала голова профспілок медиків столиці.
Медики вважають, що під виглядом медичних реформ в найближчі місяці цілком імовірно закриття та знищення державних медичних обласної станції переливання крові.
Мета — захоплення недобросовісними бізнес-структурами від медицини поля діяльності для збивання капіталів за рахунок пацієнтів, оскільки звичайна допомога пацієнтам з переливання крові може в будь-який момент перетворитися на безальтернативну монопольну комерційну послугу.
Владислав Кордік
«Місто-інфраструктура»
Введення нових ліцензій прискорить монополізацію будівельного ринку – А.Топал
В уряді за участю Міністерства регіонального розвитку та Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) розроблено проект постанови Кабінету міністрів «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів IV та V категорій складності». Згідно з цим проектом, передбачається прояснити і спростити правила ліцензування. Як виявилося, самі будівельники скептично ставляться до даних ініціативам.
Юрій Корольчук: поставки Газпрому на окуповану територію України — не регламентовані
Кращим варіантом буде не посилювати конфлікт, а сідати з Росією за стіл переговорів.
Росіяни будуть використовувати ситуацію з поставками газу, щоб цей газ враховувався в загальному контракті, та Україна його оплачувала. Про це в ексклюзивному інтерв’ю журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» заявив експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, коментуючи заяву голови Міненерго РФ Олександра Новака про те, що Росія вже поставила на Донбас більше 300 млн кубометрів газу через газовимірювальні станції «Платово» і «Прохорівка». За його словами, у випадку, якщо українська сторона буде приймати ці поставки і зараховувати, цілком імовірно, що в обмін за це Росія могла б піти на зниження цін.
«Це реальний варіант. Але, політично це буде крок назад», — сказав експерт.
Він також додав, що Росія з одного боку дійсно поставила зазначені обсяги газу, але сьогодні ці поставки, на жаль, не регламентовані між Україною і Росією. Виникає інше питання, — згідно яких контрактних відносин ці поставки відбуваються.
«Газовимірювальні станції, обумовлені в контракті — «Платово» і «Прохорівка» розташовані в зоні конфлікту на окупованій території, і українська сторона ці станції не контролює. Фактично, ми таким чином за свій рахунок створюємо комфортні умови тим людям, які воюють на боці формувань ЛНР, ДНР. Людям, які підтримують військовий конфлікт», — зазначив експерт.
Він упевнений, що при такій постановці питань, на таких умовах, дане протиріччя вирішити буде складно.
«Якщо буде мирний процес, коли не буде військових дій, тоді можна буде відновлювати постачання газу, і вирішувати питання про його оплату має сенс», — уточнив Ю.Корольчук.
Він також зауважив, що є й інший варіант вирішення конфлікту — подавати на Газпром до суду і не визнавати газові поставки на окуповану українську територію.
«Тоді відразу стане питання, а чого ви не визнаєте — там військові дії. Такого форс-мажору в контракті немає. Немає рішення там про воєнний стан, надзвичайний стан. Все це заводить ситуацію в глухий кут. У такій ситуації більше сили і аргументів матиме Росія. Є контракт — виконуйте його», — зазначив Ю. Корольчук.
Експерт Інституту енергетичних стратегій також вважає, що в даному газовому контракті, укладеному між Україною і Росією є безліч розмитих формулювань. Фактично, Росія робить поставки на свій власний розсуд.
«Я вважаю, що кращим варіантом буде сідати з російською стороною за стіл переговорів. Вставати в позу і створювати конфлікт — це просто буде поглиблювати конфлікт між Україною, Росією та Європейською комісією», — підкреслив Ю. Корольчук.
Експерт підсумував, що під час ведення військових дій — це не кращий варіант.
Владислав Кордік
«Місто-інфраструктура»
Рынок страховых посредников в Украине — уничтожен
В столице «бесхозные» страховые агенты стали массово продавать полисы несуществующих страховых компаний. Их можно заметить за Московским мостом, на Троещине, особенно много так называемых «страховщиков» наблюдается на Окружной дороге. Дошло до того что людям предлагают полисы давно обанкротившихся страховых компаний по очень низкой цене. Практика обращений автомобилистов после ДТП показала, что по предлагаемым полисам страховых выплат не будет, а псевдо-полисы водители приобретают по бросовой цене для гаишников, чтобы показать, что на лобовом стекле полис есть и не выплачивать штрафы в размере 450 грн.
Прокомментировать создавшуюся ситуацию на страховом рынке Украины мы попросили аналитика в области рынка страхования Украины Ибрагима Габидулина.
Ибрагим Габидулин
Он считает, что вместо того, чтобы со всеми участниками рынка лоббировать интересы развития агентских сетей и института страховых брокеров, страховщики бросились наперебой создавать свои филиалы и региональные представительства.
Об этой тупиковой ветви развития рынка он предупреждал ещё в 2005 году в своем выступлении на Ялтинском Форуме участников страхового рынка.
«Мой доклад с исследованиями под названием «Институт брокеров, как альтернатива развития региональных структур страховых компаний» тогда остался незамеченным. А ведь прочитан он был на секции по страховым посредникам, которая была впервые организована на этом форуме за многие годы, где Федерация страховых посредников выступила единым фронтом по защите своих прав на рынке. На этом форуме мы хотели достучаться до регулятора, но страховщики нас тогда не поддержали. Принятый Закон Украины «О страховании» уничтожил ростки зарождающего института брокеров, а страховщики продолжали наращивать свои региональные структуры, увеличивая расходы на их содержание», — сказал эксперт рынка страхования Украины.
Эксперт добавил, что повторная попытка донести эти мысли до рынка на VI-й Карпатской конференции в 2010 году также не увенчалось успехом, хотя уже «веяло ветром перемен» в сознании отдельных страховщиков, которые в период кризиса, когда уменьшились объёмы собираемых премий, стали считать затраты, сокращая первую очередь подразделения и отдельные должности, не приносящие доход. Вот тогда-то затраты на содержание некоторых региональных структур компаний, доходящие до 60%-70% собранных ими премий, посчитали существенными.
«А последний круглый стол в комитете Верховной Рады показал взрывной интерес участников рынка к проблеме развития института страховых посредников. Об этом говорит не только количество присутствующих, но число выступивших представителей рынка. Особенно, это коснулось юридических лиц, участвующих в продаже страховых продуктов. Но, на такое осознанное решение потребовалось 11 лет мучений и доведение ситуации до критической отметки. Как долго нам придется идти к прогрессу, если будем использовать метод проб и ошибок, а не адаптировать к нашим условиям лучшие достижения страховых рынков развитых стран», — подчеркнул Габидулин.
Аналитик страхового рынка также заметил, что украинские депутаты – законодатели на страховом рынке сегодня действуют по принципу: «чтобы открыть новые земли, нужно надолго потерять из виду берег».
Владислав Кордик
«Город-инфраструктура»