Информационный портал
Развитие «зеленой» энергетики двукратно взвинтит цены на электроэнергию
Если в ближайшие годы для развития солнечной и ветроэнергетики в Украине будет предоставлен приоритет, то к 2030 году это приведет к повышению цен на электроэнергию в полтора раза.
Об этом информационно-аналитическому порталу «Город-инфраструктура» заявил эксперт в области энергетики, Владимир Бондаренко.
Он также уточнил, что подорожание цен на электроэнергию по некоторым расчетам, может возрасти двукратно, потому, что это дорогой вид энергии.
Эксперт о плюсах и минусах солнечной энергетики
Фактически, за год мощности СЭС были удвоены. Если взять компании, которые работают по «зеленому» тарифу, то доля солнечной энергетики растет в этом сегменте быстрее всего.
Что касается инвестиций, то за минувший год инвесторы вложили в строительство солнечных электростанций порядка четверти миллиарда долларов.
В 2017 году в Украине инвесторы вложили около 250 млн долл. в солнечную энергетику, что почти в 2 раза больше, чем в 2016 году. Можно примерно подсчитать, что каждый сданный мегаватт мощности обходился инвестору почти в миллион долларов.
С вопросом, каковы плюсы и минусы развития солнечной энергетики в Украине «Город-инфраструктура» обратился к экспертам. Директор института промышленной экологии, кандидат технических наук Александр Сигал считает, что доля солнечных электростанций в ближайшие годы может возрасти до 3-4% (на 200-300%).
Энергомашспецсталь изготовит опорные валки для двух комбинатов ArcelorMittal
ПАО «Энергомашспецсталь» изготовит валки для двух французских сталелитейных комбинатов ArcelorMittal. Заказ на производство четырех опорных валков для станов горячей прокатки уже выдан в производство.
В частности, два валка общим весом 107,36 т будут изготовлены для завода ArcelorMittal Fos-sur-Mer. Еще два валка будут поставлены комбинату АМ Mardyck.
У Зоні відчуження розпочато будівництво сонячної електростанції
В Чорнобильській зоні ми плануємо побудувати сонячну електростанцію. Про це в ефірі одного з телеканалів заявив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.
Він вважає, що геліосистему буде здано в експлуатацію вже наприкінці червня, а розташована вона буде безпосередньо, в зоні відчуження.
«Ми збирали ці заявки і отримали їх понад п’ятдесят. Сьогодні відбуваються підготовчі роботи до старту цього проекту», — підкреслив міністр.
Він також додав, що масштаби та потенціал у Чорнобильській зоні дасть можливість для виконання запропонованих solar — проектів всім бажаючим, хто подав заявки.
«Ще в радянські часи ось де планувалось збудувати 12 атомних енергоблоків. Електричні мережі, які було створено мали достатню потужність. Я вважаю, що ми забезпечимо інтерес всіх інвесторів, які готові вкладувати великі гроші в енергетику. Мова йде про виробництво електроенергії потужністю у 2,5 тис. МВт», — уточнив Остап Семерак.
Він наголосив, що приватні інвестиції у перший проект, який має відношення до відновлюваної сонячної енергетики вже надійшли.
«Реалізацію першого проекту вже розпочато. Це — українські інвестициії у невеличку сонячну електростанцію, яка вже будується», — підсумував Міністр екології та природних ресурсів.
Реформирование отрасли энергетики приостанавливается из-за НКРЕКП
8 февраля на заседание комитета по топливно-энергетического комплекса (ТЭК) председатель рабочей группы по разработке законопроекта «О рынке электрической энергии Украины» Лев Пидлисецкий признал невозможным продолжение работы над законопроектом через неадекватные решения энергетического регулятора.
Експортний ринок електроенергії ми вже втратили — експерт
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час візиту на Хмельницьку АЕС заявив про можливість добудови 3 і 4 енергоблоків станції за 3,5 млрд євро. Ці інвестиції, за його словами, дозволять Україні експортувати електроенергію в ЄС. Однак експерти-атомники вважають експортні перспективи не такими вже райдужними, а нові блоки називають радше запорукою виживання для енергосистеми України. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний Центр з атомної енергетики EUaxis.
Підставою для настільки стриманих оцінок є загальний стан енергогенеруючих потужностей України, а також масштабні плани сусідніх європейських держав з будівництва власних атомних блоків.
«Де-факто ми вже втратили експортний ринок електроенергії ЄС, — вважає почесний президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков. — Угорці отримали кредит від Росії і будуватимуть АЕС «Пакш 2». Чехи вирішують, яку технологію вибрати для будівництва своїх блоків. При цьому зараз немає інших перевірених надійних проектів, крім російських або корейських. Але Корея занадто далеко, а з росіянами чехи поки поводяться обережно», — резюмує експерт. За його словами, в схожій з Україною ситуації знаходиться Болгарія, де з проектом «Белене» «все так же в тумані, як і у нас».
У свою чергу, екс глава Госатома України Георгій Копчинський впевнений, що головним пріоритетом добудови 3 і 4 енергоблоків ХАЕС або нових блоків на майданчиках інших діючих атомних станцій України є забезпечення потреб внутрішнього ринку.
Атомники зі стажем звертають увагу на те, що у нас склалася дуже складна ситуація в енергетиці — теплова генерація в Україні знаходиться в жалюгідному стані, а атомна підійшла до межі продовження термінів експлуатації, і добре, якщо її потужностей вистачить для внутрішнього споживання протягом найближчих 10 років. Також вони зазначають, що зараз немає ніякої можливості оцінити реальні перспективи добудови блоків ХАЕС. Серед найбільш явних і гострих проблем проекту експерти галузі називають вибір технології і чітке визначення джерел фінансування.
На технологічній розвилці
«На сьогоднішній день незрозуміло чи можна взагалі говорити про використання існуючих конструкцій 3 і 4 блоків ХАЕС або ж потрібно починати будівництво з нуля», — коментує ситуацію співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
До того ж, ряд експертів схиляється до думки, що добудовувати блоки по проекту ВВЕР-1000 серії 320 — навряд чи правильне рішення.
«Звичайно, більшість блоків, які працюють зараз на українських АЕС, побудовані за цим проектом. Однак, це все ж рішення вчорашнього дня. Зараз потрібно орієнтуватися на більш сучасні блоки, відповідні постфукусімскім вимогам з безпеки», — упевнений Георгій Копчинський.
На сьогоднішній день в світі є багато проектів блоків нового покоління. Однак при більш детальному аналізі вибір не так вже й великий.
На думку почесного президента Українського ядерного товариства, при виборі проекту реакторів нам потрібно керуватися не абстрактними бажаннями, а шукати ті технології, які зможемо виробляти на власних заводах.
«Зараз немає ні американських, ні європейських сучасних надійних блоків. А наша промисловість максимально адаптована під російські (радянські) реактори. Переробляти все виробництво під інші технології нерентабельно. А закуповувати все повністю за кордоном, значить поставити хрест на своєму атомно-промисловому комплексі», — підводить підсумок Володимир Бронніков.
Проблеми фінансування
Паралельно з вибором технології необхідно вже зараз реально оцінити витрати і визначитися з джерелами фінансування добудови ХАЕС або будівництва нових блоків. «3,5 млрд євро на два блоки, які озвучуються зараз, виглядають просто смішно», — зазначає Георгій Копчинський. Однак, за його словами, справа навіть не в сумі, а у відсутності сторони, готової надати нам фінансовий або товарний кредит.
«Договірна база по реалізації цього проекту спільно з «Росатомом», в тому числі щодо виділення Російською Федерацією кредитних коштів, денонсована, а нічого нового на даний момент немає», — підкреслює Дмитро Марунич.
Можливість включення в тариф АЕС інвестиційної надбавки на будівництво нових блоків, як і бюджетне фінансування такого масштабного проекту, на думку голови профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України Валерія Матова, з огляду на нинішню економічну ситуацію, виглядає малоймовірним. Ідея ж фінансування будівництва за рахунок коштів, отриманих від експорту електроенергії в рамках проекту енергомоста «Україна-ЄС», існує поки тільки на папері.
«Розмови про експорт електроенергії в Польщу велися ще два роки тому. Але, коли восени 2016 року в Євросоюзі розглядалися так звані «проекти спільного інтересу», енергоміст з України в Польщу не отримав такого статусу. Це говорить про відсутність інтересу. Він може з’явитися, але над цим потрібно працювати», — підкреслює Дмитро Марунич.
Ні політика, ні економіка не мають такого значення, як гарантії безпеки — Олександр Конопльов
Підписання контракту на комерційні поставки ядерного палива ТВС — Квадрат між паливною компанією ТВЕЛ і шведської Vattenfall може серйозно вплинути на конкуренцію на європейському ринку палива для АЕС. Про це в інтерв’ю журналістам повідомив керівник міжнародної групи швидкого реагування при МАГАТЕ Олександр Конопльов.
Експерт зазначив, що той факт, що «ТВЕЛ» вдалося перейти на європейському ринку від експериментального використання своїх збірок на комерційні поставки без нарікань з боку шведських атомників, є серйозною конкурентною перевагою.
За його словами, питання поставок ядерного палива безпосередньо пов’язаний з таким найважливішим для атомної галузі фактором, як безпека.
«Ні престижність, ні політика, ні економіка не мають такого значення, як гарантії безпеки», — підкреслив Олександр Конопльов.
Він також провів аналогію з виходом компанії Westinghouse на український ринок зі своїм паливом, зазначивши, що у нас не обійшлося без прикрих інцидентів, коли перші партії американського палива на Південноукраїнській АЕС не виправдали себе і потрібен час на доопрацювання паливних збірок.
У зв’язку з цим Олександр Конопльов прогнозує посилення конкуренції на європейському ринку палива для АЕС.
З цього приводу він вважає, що «ТВЕЛ» володіє дуже хорошою науковою школою і має великий виробничий потенціал.
«Це дозволить йому активно конкурувати на європейському ринку і отримувати контракти на поставки паливних збірок для реакторів PWR західного дизайну», — вважає експерт.
За його словами, якщо атомники Європи будуть розширювати співпрацю з російською компанією, то в результаті, це може вплинути і на взаємини Росії і України в атомній сфері.
Нагадаємо, минулого тижня АТ «ТВЕЛ» (Паливна компанія Росатома) і компанія Vattenfall Nuclear Fuel AB (Швеція) підписали контракт на поставку ядерного палива конструкції ТВЗ Квадрат для шведської АЕС «Рінгхальс».
Експлуатація в змішаних зонах українських енергоблоків може нести певні ризики — експерт
Сам факт контракту «ТВЕЛ» на поставки ядерного палива ТВС-Квадрат в Швецію означає вихід компанії на ринок енергетичних реакторів західного зразка PWR, який значно ширший, ніж ринок палива для реакторів системи ВВЕР.
Про це в коментарі журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» розповів доцент кафедри АЕС Одеського політехнічного університету Олег Зотеєв. За його словами, всього в світі налічується 440 працюючих блоків, з яких 78 — з реакторами ВВЕР і приблизно 240-250 з реакторами PWR.
«Тобто вихід ТВЕЛ на ринок з паливом ТВС-Квадрат — це істотний прорив у світовій диверсифікації виробництва і поставок ядерного палива», — підкреслив вчений.
Він також додав, що підписання контракту є результатом багаторічної роботи компанії, яка велася у відповідності до міжнародних стандартів.
«Шведський оператор АЕС провів всебічне дослідження і оцінку відповідності ТВС-КВАДРАТ високим стандартам своєї компанії і вимогам національного наглядового органу. Проводився ретельний аудит на всіх стадіях виготовлення тестових збірок. І тільки після цього продукція ТК «ТВЕЛ» була визнана відповідною всім необхідним жорстким вимогам і в червні 2014 року тестові касети ТВС-КВАДРАТ були завантажені в реактор шведської АЕС», — уточнив Олег Зотєєв.
Експерт також наголосив, що компанія Вестінгауз, яка була залучена з метою диверсифікації поставок палива для АЕС України, працює за іншою схемою.
«Вони відпрацьовують свою технологію на наших працюючих блоках за наші гроші, а якби спочатку відпрацьовували паливо на своїх дослідних потужностях, то у нас би не було проблем на Південноукраїнській АЕС в 2012 році. Не можна сказати, що навіть зараз всі питання з подальшим впровадженням цього палива в Україні подолані. Його дослідно-промислова експлуатація в змішаних зонах українських блоків може нести певні ризики», — підсумував професор кафедри АЕС ОНПУ Олег Зотєєв.
Рівень довіри до атомної енергетики до аварії на ЧАЕС був безпрецедентно високим. Зараз він знову зростає — експерт
Експерти-атомники відзначають відновлення рівня довіри до атомної енергетики в Україні, підірваного аварією на ЧАЕС. Про це розповів кандидат технічних наук, доцент кафедри атомних станцій НТУУ «КПІ», начальник відділу Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ Василь Бігун в ході семінару для журналістів «Атомна енергетика: фактор безпеки», який пройшов в Києві на початку грудня.
«До аварії на ЧАЕС опитування населення показували, що рівень довіри до атомної енергетики був безпрецедентно високим і досягав 100%. Після 1986 року він природно різко впав. Однак, в останні роки, ми спостерігаємо відновлення довіри населення. Багато в чому це пояснюється багаторічною безпечною роботою АЕС», — зазначив Василь Бігун.
За словами експерта, незважаючи на те, що поняття «безпека» досить суб’єктивно, існує загальноприйнята система оцінки ризиків.
Так, Всесвітня організація охорони здоров’я вважає прийнятним рівнем ризику 0,0001% ймовірності нанесення людині критичного впливу. Крім того, стосовно оцінки безпеки АЕС також враховується низька ймовірність важких аварій, значного викиду радіації, нормальний радіаційний фон при експлуатації атомної станції і виникненні порушень у роботі енергоблоку (аррестори).
«Як ми визначаємо ризик від атомної енергетики? За ризик приймається так звана частота пошкодження активної зони реактора (ЧПАЗ), яка вимірюється для певної кількості років. Допустимий показник для споруджуваних реакторів нового покоління, так званого «3+ покоління» — 1 пошкодження на 100 тисяч років», — повідомив експерт.
Василь Бігун також додав, що визначення ризик-орієнтованого підходу як концепції управління безпекою АЕС в Україні бере початок з 1998 року. Приблизно в цей же час було проведено перший імовірнісний аналіз безпеки (ІАБ) атомної енергетики України. А перехід на новий принцип управління безпекою, який називається культурою безпеки АЕС, за його словами, стався у нашій країні в 2004 році. При цьому експерт зазначив, що в Росії, яка є розробником атомних технологій, вже в 1988-му році існував такий стандарт щодо забезпечення безпеки АЕС.
«Цей стандарт були зобов’язані виконувати всі, хто був пов’язаний з роботою атомних станцій — проектанти, конструктори і експлуатаційники. Тут як раз були закладені основи безпечної експлуатації атомних станцій», — уточнив експерт.
«На жаль, в нашій країні відсутнє нормальне планування, навіть на кілька років вперед. Однак, це не повинно стосуватися управління ризиками. Цей процес обов’язково повинен слідувати плану і інструкціям. Важливе місце тут займає навчання та підготовка кадрів. Адже, як сказав колись гендиректор МАГАТЕ, всі аварії, крім тих, про які можна сказати «Бог покарав», відбуваються з вини людини і пов’язані з людськими помилками», — підсумував Василь Бігун.
Довідка: Імовірнісний аналіз безпеки (ІАБ) — концептуальний та математичний засіб для отримання чисельних оцінок ризику, системного аналізу безпеки блоку АЕС, в процесі якого розробляються імовірнісні моделі, визначаються значення імовірнісних показників безпеки, і результати якого використовуються для якісних і кількісних оцінок рівня безпеки блоку і вироблення рішень при його проектуванні і експлуатації.
Проблема захоронення відпрацьованого ядерного палива залишається — Володимир Бронніков
У 2004 році в першій енергетичної стратегії України ми спрогнозували, що світове споживання електроенергії до 2020 року збільшиться в 1,6 рази, а споживання атомної енергії зросте в 1,4 — 2,1 рази. Про це в ході семінару «Атомна енергетика: фактор безпеки» заявив журналістам президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков. За його словами, нещодавно МАГАТЕ в своїй доповіді підтвердило, що світова атомна енергетика витримає ці темпи і, може бути, навіть перевершить їх.
«Адже вона відповідає основній вимозі — відноситься до категорії чистої енергетики. Але атомна енергетика вимагає, як мінімум 20—річного рядок планування, її необхідно розглядати не в одну мить, а з точки зору нащадків. Ми не повинні їм залишати ніяких проблем, ми повинні забезпечити їх рішення», — заявив Володимир Бронніков.
Володимир Бронніков також уточнив, що в Україні продовжує залишатися проблема захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива.
«На жаль, в Україні не вирішується проблема поховання радіоактивних відходів. У концепції розвитку атомно—промислового комплексу України прописано, що країна повинна заявити стратегію поводження з радіоактивними відходами до 2017 року. 2017 рік не за горами, а де ця стратегія?» — задається питанням експерт.
Говорячи про проблеми атомної енергетики України, Володимир Бронніков також звернув увагу, що діючі в країні АЕС спиралися на єдину систему науково—технічного, паливного і ресурсного забезпечення колишнього СРСР, велика частина якої опинилася за межами України. Бронніков вважає, що українських знань і умінь недостатньо для забезпечення всіх етапів життєвого циклу АЕС і розвитку атомної енергетики.
«Наприклад, ми до сих пір не володіємо достатніми знаннями, щоб оцінювати надійність і безпеку нових конструкцій ядерного палива. Коли Westinghouse запропонував нам поставляти паливо для наших АЕС, яке до цього вони вже почали поставляти до Чехії, ми були нездатні проаналізувати, як працюватиме цей паливо, і повірили їм на слово, що воно буде працювати добре, а потім виникли проблеми в Чехії і у нас, на Південноукраїнській АЕС», — уточнив він.
Володимир Бронніков також зауважив, що експерти неодноразово попереджали про те, що рішення використовувати паливо Westinghouse може створювати загрози безпеці для українських АЕС, і як приклад наводили інцидент в 2007 на чеській АЕС «Темелін«, на якій в ході експлуатації в реакторах російського дизайну палива Westinghouse сталася розгерметизація тепловиділяючих елементів.
«Тоді ми зрозуміли, що потрібно більш глибоке дослідження. Але це не означає, що сьогодні Україна вже готова замовити нове паливо. Паливо Westinghouse ще не пройшло повну процедуру апробації. Іноді ми йдемо на поводу у Westinghouse і намагаємося форсувати цей процес, але це питання бізнесу і політики», — сказав Володимир Бронніков.
Крім того, кажучи про складнощі в українській атомній галузі, почесний президент Українського ядерного товариства зазначив, що наша країна не в змозі повністю самостійно, без залучення зарубіжних експертів, наприклад, російських або чеських фахівців, оцінити безпеку діючих реакторних установок, а це питання актуальне, так як багато АЕС України знаходяться на етапі продовження термінів експлуатації.
«Згідно з новими вимогами МАГАТЕ, культура безпеки повинна бути властива в цілому державі, яка прийняла рішення розвивати атомну енергетику. А це значить, що всі існуючі проблеми потрібно вирішувати, і на це потрібна політична воля», — підсумував сказане Володимир Бронніков.
Більшість інцидентів на атомних станціях України не враховані в базах даних — Сергій Барбашев
Багато подій, пов’язаних з ядерною безпекою, відбуваються в усьому світі з року в рік на всіх типах атомних станцій з усіма типами реакторів, але про них не повідомляється. Про це в ході виступу на семінарі для журналістів «Атомна енергетика: фактор безпеки», який відбувся в Києві 1 грудня, заявив Сергій Барбашев, професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету. За його словами, тільки половина аварій на АЕС є категорійними за шкалою INES.
«Про тисячі дрібніших подій з потенціалом переходу в серйозні аварії, просто не повідомляється», — підкреслив вчений.
Сергій Барбашев також додав, що серед дрібних аварій є дуже серйозні інциденти, які залишаються значно недооціненими.
«Більшість інцидентів на атомних станціях України, що сталися за останні кілька років, також не враховано в базах даних, хоча і згадувалися в ЗМІ», — уточнив експерт.
Вчений в галузі ядерної енергетики пояснив, що міжнародна шкала ядерних подій INES, розроблена МАГАТЕ, — це інструмент комунікацій.
«Її головне призначення — забезпечення взаєморозуміння між фахівцями, засобами масової інформації та населенням у визначенні значимості подій з точки зору безпеки», — зауважив Сергій Барбашев.
Він сказав, що згідно з вимогами МАГАТЕ, інформація про події навіть з незначними викидами радіації за межі виробничого майданчика повинна бути повідомлена всім зацікавленим сторонам, в тому числі і за межами країни, в якій вони відбулися. Такий підхід дозволяє оперативно і злагоджено фахівцям судити про рівень безпеки подій на ядерних установках, а також бачити загальну картину подій і відстежувати динаміку.
«Питання безпеки проходять червоною ниткою через всю діяльність, пов’язану з атомною енергетикою. Фіксація всіх подій дуже важлива. Це не тільки частина внутрішньої політики, а й відповідальність перед міжнародним співтовариством», — вважає професор Сергій Барбашев.
Довідка: Шкала INES використовується з 1990 року з метою однаковості оцінки надзвичайних випадків, пов’язаних з аварійними радіаційними викидами в навколишнє середовище на атомних станціях, а пізніше стала застосовуватися до всіх установок, пов’язаних з цивільною атомною промисловістю. На квітень 2011 року було зафіксовано лише дві аварії оцінені по максимальному, 7-го рівню (Чорнобиль і Аварія на АЕС Фукусіма — I).
Конкуренция вынуждает снижать стоимость проектов — эксперт
Сегодняшние цены на новые атомные станции – это дорогое удовольствие. Об этом в своем комментарии журналистам заявил заведующий кафедрой АЭС Одесского национального политехнического университета Владимир Кравченко. По его словам, американцы, к примеру, у себя уже вышли за цифру — 10 тыс. долл. за 1000 мегаватт установленной мощности электроэнергии.
«Но, атомная энергетика, выгодна даже при таких высоких ценах. Почему? Я вижу ответ в ее высокой конкурентоспособности и рыночной привлекательности», — рассказал Владимир Кравченко.
Он также уточнил, что атомная энергетика выгодна даже в сравнении с другими видами безуглеродной энергии:
«Если сравнивать с альтернативными видами генерации, например, с солнечной энергетикой, то можно вспомнить, солнечную электростанцию (СЭС), которая строится в Сахаре. Инвестиции туда пошли очень серьезные, толстенный кабель проложен в Европу. Цена этой станции сегодня такая же, как атомной электростанции, но при этом она производит в 6-7 раз меньше электроэнергии. Кроме того, в вопросе экологичности солнечной энергетики тоже не все хорошо. Например, при производстве одного килограмма кремния, необходимого для работы СЭС приходится 4 килограмма вредных химических отходов, и еще затраты необходимые на его утилизацию», — отметил эксперт.
При этом Кравченко отметил, что конкуренция с другими видами генерации электроэнергии вынуждает мировых атомных игроков снижать стоимость проектов.
«Здесь сложный компромисс: надо снижать цену и удерживать безопасность. Россия в этом плане удерживает свои позиции и только наращивает их по количеству проектов и при этом снижает стоимость. Сейчас она строит за рубежом больше 30 блоков, предлагая реакторы ВВЭР-1200 (Водо-водяной энергетический реактор), которые соответствуют всем постфукусимским требованиям и по показателям безопасности приближаются к самым современным блокам четвертого поколения», — подытожил эксперт.