Информационный портал

Энергоатом

Росатом допоможе Індії вивчати Місяць за допомогою … радіації

 

АТ «В / О« Ізотоп »(входить у Росатом) поставило Лабораторії фізичних досліджень (місто Ахмедабад, Індія) джерела випромінювання на основі радіоактивного кюрія-244, необхідного для вивчення поверхні Місяця в рамках індійської програми «Чандраян-2».

Читать далее

Експортний ринок електроенергії ми вже втратили — експерт

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час візиту на Хмельницьку АЕС заявив про можливість добудови 3 і 4 енергоблоків станції за 3,5 млрд євро. Ці інвестиції, за його словами, дозволять Україні експортувати електроенергію в ЄС. Однак експерти-атомники вважають експортні перспективи не такими вже райдужними, а нові блоки називають радше запорукою виживання для енергосистеми України. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний Центр з атомної енергетики EUaxis.

Підставою для настільки стриманих оцінок є загальний стан енергогенеруючих потужностей України, а також масштабні плани сусідніх європейських держав з будівництва власних атомних блоків.

«Де-факто ми вже втратили експортний ринок електроенергії ЄС, — вважає почесний президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков. — Угорці отримали кредит від Росії і будуватимуть АЕС «Пакш 2». Чехи вирішують, яку технологію вибрати для будівництва своїх блоків. При цьому зараз немає інших перевірених надійних проектів, крім російських або корейських. Але Корея занадто далеко, а з росіянами чехи поки поводяться обережно», — резюмує експерт. За його словами, в схожій з Україною ситуації знаходиться Болгарія, де з проектом «Белене» «все так же в тумані, як і у нас».

У свою чергу, екс глава Госатома України Георгій Копчинський впевнений, що головним пріоритетом добудови 3 і 4 енергоблоків ХАЕС або нових блоків на майданчиках інших діючих атомних станцій України є забезпечення потреб внутрішнього ринку.

Атомники зі стажем звертають увагу на те, що у нас склалася дуже складна ситуація в енергетиці — теплова генерація в Україні знаходиться в жалюгідному стані, а атомна підійшла до межі продовження термінів експлуатації, і добре, якщо її потужностей вистачить для внутрішнього споживання протягом найближчих 10 років. Також вони зазначають, що зараз немає ніякої можливості оцінити реальні перспективи добудови блоків ХАЕС. Серед найбільш явних і гострих проблем проекту експерти галузі називають вибір технології і чітке визначення джерел фінансування.

На технологічній розвилці

«На сьогоднішній день незрозуміло чи можна взагалі говорити про використання існуючих конструкцій 3 і 4 блоків ХАЕС або ж потрібно починати будівництво з нуля», — коментує ситуацію співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

До того ж, ряд експертів схиляється до думки, що добудовувати блоки по проекту ВВЕР-1000 серії 320 — навряд чи правильне рішення.

«Звичайно, більшість блоків, які працюють зараз на українських АЕС, побудовані за цим проектом. Однак, це все ж рішення вчорашнього дня. Зараз потрібно орієнтуватися на більш сучасні блоки, відповідні постфукусімскім вимогам з безпеки», — упевнений Георгій Копчинський.

На сьогоднішній день в світі є багато проектів блоків нового покоління. Однак при більш детальному аналізі вибір не так вже й великий.

На думку почесного президента Українського ядерного товариства, при виборі проекту реакторів нам потрібно керуватися не абстрактними бажаннями, а шукати ті технології, які зможемо виробляти на власних заводах.

«Зараз немає ні американських, ні європейських сучасних надійних блоків. А наша промисловість максимально адаптована під російські (радянські) реактори. Переробляти все виробництво під інші технології нерентабельно. А закуповувати все повністю за кордоном, значить поставити хрест на своєму атомно-промисловому комплексі», — підводить підсумок Володимир Бронніков.

Проблеми фінансування

 Паралельно з вибором технології необхідно вже зараз реально оцінити витрати і визначитися з джерелами фінансування добудови ХАЕС або будівництва нових блоків. «3,5 млрд євро на два блоки, які озвучуються зараз, виглядають просто смішно», — зазначає Георгій Копчинський. Однак, за його словами, справа навіть не в сумі, а у відсутності сторони, готової надати нам фінансовий або товарний кредит.

«Договірна база по реалізації цього проекту спільно з «Росатомом», в тому числі щодо виділення Російською Федерацією кредитних коштів, денонсована, а нічого нового на даний момент немає», — підкреслює Дмитро Марунич.

Можливість включення в тариф АЕС інвестиційної надбавки на будівництво нових блоків, як і бюджетне фінансування такого масштабного проекту, на думку голови профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України Валерія Матова, з огляду на нинішню економічну ситуацію, виглядає малоймовірним. Ідея ж фінансування будівництва за рахунок коштів, отриманих від експорту електроенергії в рамках проекту енергомоста «Україна-ЄС», існує поки тільки на папері.

«Розмови про експорт електроенергії в Польщу велися ще два роки тому. Але, коли восени 2016 року в Євросоюзі розглядалися так звані «проекти спільного інтересу», енергоміст з України в Польщу не отримав такого статусу. Це говорить про відсутність інтересу. Він може з’явитися, але над цим потрібно працювати», — підкреслює Дмитро Марунич.

Ні політика, ні економіка не мають такого значення, як гарантії безпеки — Олександр Конопльов

admin_korpus

Підписання контракту на комерційні поставки ядерного палива ТВС — Квадрат між паливною компанією ТВЕЛ і шведської Vattenfall може серйозно вплинути на конкуренцію на європейському ринку палива для АЕС. Про це в інтерв’ю журналістам повідомив керівник міжнародної групи швидкого реагування при МАГАТЕ Олександр Конопльов.

15645433_1551132141570553_738475682_nЕксперт зазначив, що той факт, що «ТВЕЛ» вдалося перейти на європейському ринку від експериментального використання своїх збірок на комерційні поставки без нарікань з боку шведських атомників, є серйозною конкурентною перевагою.

За його словами, питання поставок ядерного палива безпосередньо пов’язаний з таким найважливішим для атомної галузі фактором, як безпека.

«Ні престижність, ні політика, ні економіка не мають такого значення, як гарантії безпеки», — підкреслив Олександр Конопльов.

Він також провів аналогію з виходом компанії Westinghouse на український ринок зі своїм паливом, зазначивши, що у нас не обійшлося без прикрих інцидентів, коли перші партії американського палива на Південноукраїнській АЕС не виправдали себе і потрібен час на доопрацювання паливних збірок.

У зв’язку з цим Олександр Конопльов прогнозує посилення конкуренції на європейському ринку палива для АЕС.

З цього приводу він вважає, що «ТВЕЛ» володіє дуже хорошою науковою школою і має великий виробничий потенціал.

«Це дозволить йому активно конкурувати на європейському ринку і отримувати контракти на поставки паливних збірок для реакторів PWR західного дизайну», — вважає експерт.

За його словами, якщо атомники Європи будуть розширювати співпрацю з російською компанією, то в результаті, це може вплинути і на взаємини Росії і України в атомній сфері.
Нагадаємо, минулого тижня АТ «ТВЕЛ» (Паливна компанія Росатома) і компанія Vattenfall Nuclear Fuel AB (Швеція) підписали контракт на поставку ядерного палива конструкції ТВЗ Квадрат для шведської АЕС «Рінгхальс».

 

Експлуатація в змішаних зонах українських енергоблоків може нести певні ризики — експерт

Сам факт контракту «ТВЕЛ» на поставки ядерного палива ТВС-Квадрат в Швецію означає вихід компанії на ринок енергетичних реакторів західного зразка PWR, який значно ширший, ніж ринок палива для реакторів системи ВВЕР.

Про це в коментарі журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» розповів доцент кафедри АЕС Одеського політехнічного університету Олег Зотеєв. За його словами, всього в світі налічується 440 працюючих блоків, з яких 78 — з реакторами ВВЕР і приблизно 240-250 з реакторами PWR.

«Тобто вихід ТВЕЛ на ринок з паливом ТВС-Квадрат — це істотний прорив у світовій диверсифікації виробництва і поставок ядерного палива», — підкреслив вчений.
Він також додав, що підписання контракту є результатом багаторічної роботи компанії, яка велася у відповідності до міжнародних стандартів.

 

atom

«Шведський оператор АЕС провів всебічне дослідження і оцінку відповідності ТВС-КВАДРАТ високим стандартам своєї компанії і вимогам національного наглядового органу. Проводився ретельний аудит на всіх стадіях виготовлення тестових збірок. І тільки після цього продукція ТК «ТВЕЛ» була визнана відповідною всім необхідним жорстким вимогам і в червні 2014 року тестові касети ТВС-КВАДРАТ були завантажені в реактор шведської АЕС», — уточнив Олег Зотєєв.

Експерт також наголосив, що компанія Вестінгауз, яка була залучена з метою диверсифікації поставок палива для АЕС України, працює за іншою схемою.
«Вони відпрацьовують свою технологію на наших працюючих блоках за наші гроші, а якби спочатку відпрацьовували паливо на своїх дослідних потужностях, то у нас би не було проблем на Південноукраїнській АЕС в 2012 році. Не можна сказати, що навіть зараз всі питання з подальшим впровадженням цього палива в Україні подолані. Його дослідно-промислова експлуатація в змішаних зонах українських блоків може нести певні ризики», — підсумував професор кафедри АЕС ОНПУ Олег Зотєєв.

Рівень довіри до атомної енергетики до аварії на ЧАЕС був безпрецедентно високим. Зараз він знову зростає — експерт

img_2224Експерти-атомники відзначають відновлення рівня довіри до атомної енергетики в Україні, підірваного аварією на ЧАЕС. Про це розповів кандидат технічних наук, доцент кафедри атомних станцій НТУУ «КПІ», начальник відділу Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ Василь Бігун в ході семінару для журналістів «Атомна енергетика: фактор безпеки», який пройшов в Києві на початку грудня.
«До аварії на ЧАЕС опитування населення показували, що рівень довіри до атомної енергетики був безпрецедентно високим і досягав 100%. Після 1986 року він природно різко впав. Однак, в останні роки, ми спостерігаємо відновлення довіри населення. Багато в чому це пояснюється багаторічною безпечною роботою АЕС», — зазначив Василь Бігун.
За словами експерта, незважаючи на те, що поняття «безпека» досить суб’єктивно, існує загальноприйнята система оцінки ризиків.

Так, Всесвітня організація охорони здоров’я вважає прийнятним рівнем ризику 0,0001% ймовірності нанесення людині критичного впливу. Крім того, стосовно оцінки безпеки АЕС також враховується низька ймовірність важких аварій, значного викиду радіації, нормальний радіаційний фон при експлуатації атомної станції і виникненні порушень у роботі енергоблоку (аррестори).

«Як ми визначаємо ризик від атомної енергетики? За ризик приймається так звана частота пошкодження активної зони реактора (ЧПАЗ), яка вимірюється для певної кількості років. Допустимий показник для споруджуваних реакторів нового покоління, так званого «3+ покоління» — 1 пошкодження на 100 тисяч років», — повідомив експерт.

Василь Бігун також додав, що визначення ризик-орієнтованого підходу як концепції управління безпекою АЕС в Україні бере початок з 1998 року. Приблизно в цей же час було проведено перший імовірнісний аналіз безпеки (ІАБ) атомної енергетики України. А перехід на новий принцип управління безпекою, який називається культурою безпеки АЕС, за його словами, стався у нашій країні в 2004 році. При цьому експерт зазначив, що в Росії, яка є розробником атомних технологій, вже в 1988-му році існував такий стандарт щодо забезпечення безпеки АЕС.

«Цей стандарт були зобов’язані виконувати всі, хто був пов’язаний з роботою атомних станцій — проектанти, конструктори і експлуатаційники. Тут як раз були закладені основи безпечної експлуатації атомних станцій», — уточнив експерт.

«На жаль, в нашій країні відсутнє нормальне планування, навіть на кілька років вперед. Однак, це не повинно стосуватися управління ризиками. Цей процес обов’язково повинен слідувати плану і інструкціям. Важливе місце тут займає навчання та підготовка кадрів. Адже, як сказав колись гендиректор МАГАТЕ, всі аварії, крім тих, про які можна сказати «Бог покарав», відбуваються з вини людини і пов’язані з людськими помилками», — підсумував Василь Бігун.

Довідка: Імовірнісний аналіз безпеки (ІАБ) — концептуальний та математичний засіб для отримання чисельних оцінок ризику, системного аналізу безпеки блоку АЕС, в процесі якого розробляються імовірнісні моделі, визначаються значення імовірнісних показників безпеки, і результати якого використовуються для якісних і кількісних оцінок рівня безпеки блоку і вироблення рішень при його проектуванні і експлуатації.

Проблема захоронення відпрацьованого ядерного палива залишається — Володимир Бронніков

img_2315У 2004 році в першій енергетичної стратегії України ми спрогнозували, що світове споживання електроенергії до 2020 року збільшиться в 1,6 рази, а споживання атомної енергії зросте в 1,42,1 рази. Про це в ході семінару «Атомна енергетика: фактор безпеки» заявив журналістам президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков. За його словами, нещодавно МАГАТЕ в своїй доповіді підтвердило, що світова атомна енергетика витримає ці темпи і, може бути, навіть перевершить їх.
«Адже вона відповідає основній вимозівідноситься до категорії чистої енергетики. Але атомна енергетика вимагає, як мінімум 20річного рядок планування, її необхідно розглядати не в одну мить, а з точки зору нащадків. Ми не повинні їм залишати ніяких проблем, ми повинні забезпечити їх рішення», — заявив Володимир Бронніков.
Володимир Бронніков також уточнив, що в Україні продовжує залишатися проблема захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива.
«На жаль, в Україні не вирішується проблема поховання радіоактивних відходів. У концепції розвитку атомнопромислового комплексу України прописано, що країна повинна заявити стратегію поводження з радіоактивними відходами до 2017 року. 2017 рік не за горами, а де ця стратегія?» — задається питанням експерт.
Говорячи про проблеми атомної енергетики України, Володимир Бронніков також звернув увагу, що діючі в країні АЕС спиралися на єдину систему науковотехнічного, паливного і ресурсного забезпечення колишнього СРСР, велика частина якої опинилася за межами України. Бронніков вважає, що українських знань і умінь недостатньо для забезпечення всіх етапів життєвого циклу АЕС і розвитку атомної енергетики.
«Наприклад, ми до сих пір не володіємо достатніми знаннями, щоб оцінювати надійність і безпеку нових конструкцій ядерного палива. Коли Westinghouse запропонував нам поставляти паливо для наших АЕС, яке до цього вони вже почали поставляти до Чехії, ми були нездатні проаналізувати, як працюватиме цей паливо, і повірили їм на слово, що воно буде працювати добре, а потім виникли проблеми в Чехії і у нас, на Південноукраїнській АЕС», — уточнив він.
Володимир Бронніков також зауважив, що експерти неодноразово попереджали про те, що рішення використовувати паливо Westinghouse може створювати загрози безпеці для українських АЕС, і як приклад наводили інцидент в 2007 на чеській АЕС «Темелін«, на якій в ході експлуатації в реакторах російського дизайну палива Westinghouse сталася розгерметизація тепловиділяючих елементів.
«Тоді ми зрозуміли, що потрібно більш глибоке дослідження. Але це не означає, що сьогодні Україна вже готова замовити нове паливо. Паливо Westinghouse ще не пройшло повну процедуру апробації. Іноді ми йдемо на поводу у Westinghouse і намагаємося форсувати цей процес, але це питання бізнесу і політики», — сказав Володимир Бронніков.
Крім того, кажучи про складнощі в українській атомній галузі, почесний президент Українського ядерного товариства зазначив, що наша країна не в змозі повністю самостійно, без залучення зарубіжних експертів, наприклад, російських або чеських фахівців, оцінити безпеку діючих реакторних установок, а це питання актуальне, так як багато АЕС України знаходяться на етапі продовження термінів експлуатації.
«Згідно з новими вимогами МАГАТЕ, культура безпеки повинна бути властива в цілому державі, яка прийняла рішення розвивати атомну енергетику. А це значить, що всі існуючі проблеми потрібно вирішувати, і на це потрібна політична воля», — підсумував сказане Володимир Бронніков.

Більшість інцидентів на атомних станціях України не враховані в базах даних — Сергій Барбашев

img_2345Багато подій, пов’язаних з ядерною безпекою, відбуваються в усьому світі з року в рік на всіх типах атомних станцій з усіма типами реакторів, але про них не повідомляється. Про це в ході виступу на семінарі для журналістів «Атомна енергетика: фактор безпеки», який відбувся в Києві 1 грудня, заявив Сергій Барбашев, професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету. За його словами, тільки половина аварій на АЕС є категорійними за шкалою INES.

«Про тисячі дрібніших подій з потенціалом переходу в серйозні аварії, просто не повідомляється», — підкреслив вчений.

Сергій Барбашев також додав, що серед дрібних аварій є дуже серйозні інциденти, які залишаються значно недооціненими.

img_2261 %d1%88%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0-ines-1

 

«Більшість інцидентів на атомних станціях України, що сталися за останні кілька років, також не враховано в базах даних, хоча і згадувалися в ЗМІ», — уточнив експерт.

Вчений в галузі ядерної енергетики пояснив, що міжнародна шкала ядерних подій INES, розроблена МАГАТЕ, — це інструмент комунікацій.

«Її головне призначення — забезпечення взаєморозуміння між фахівцями, засобами масової інформації та населенням у визначенні значимості подій з точки зору безпеки», — зауважив Сергій Барбашев.

Він сказав, що згідно з вимогами МАГАТЕ, інформація про події навіть з незначними викидами радіації за межі виробничого майданчика повинна бути повідомлена всім зацікавленим сторонам, в тому числі і за межами країни, в якій вони відбулися. Такий підхід дозволяє оперативно і злагоджено фахівцям судити про рівень безпеки подій на ядерних установках, а також бачити загальну картину подій і відстежувати динаміку.

«Питання безпеки проходять червоною ниткою через всю діяльність, пов’язану з атомною енергетикою. Фіксація всіх подій дуже важлива. Це не тільки частина внутрішньої політики, а й відповідальність перед міжнародним співтовариством», — вважає професор Сергій Барбашев.

Довідка: Шкала INES використовується з 1990 року з метою однаковості оцінки надзвичайних випадків, пов’язаних з аварійними радіаційними викидами в навколишнє середовище на атомних станціях, а пізніше стала застосовуватися до всіх установок, пов’язаних з цивільною атомною промисловістю. На квітень 2011 року було зафіксовано лише дві аварії оцінені по максимальному, 7-го рівню (Чорнобиль і Аварія на АЕС Фукусіма — I).

В основі атомної енергетики повинна стояти безпека — експерт

Фахівці кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету провели для журналістів семінар «Екологія і атомна енергетика». На заході учасники познайомилися з сучасними методами підвищення екологічної безпеки атомної енергетики і підходами до поводження з відпрацьованим ядерним паливом в Україні та світі.

%d1%86%d1%85%d0%be%d1%8f%d1%82Володимир Кравченко, професор, завідувач кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету в ході виступу підкреслив, що пріоритетом в атомній енергетиці є безпека.

«Безпека — це перше, друге — економіка», — заявив він. В рамках доповіді він розповів про сучасні типи реакторів, відповідних найвищим стандартам безпеки, які пропонують найбільші атомні гравці: США, Росія і Канада.

«Сьогодні Росія будує за кордоном більше 30 блоків, щорічно збільшуючи кількість проектів, при цьому знижує їх вартість і зберігаючи високі стандарти безпеки. Так, наприклад, Нововоронежська АЕС-2 і будується Білоруська АЕС, які комплектуються російськими ВВЕР-1200 (водо-водяний енергетичний реактор) за показниками вони наближаються до найсучасніших блоків четвертого покоління», — зазначив експерт.

Григорій Коваленко, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач лабораторії радіоекологічної безпеки і радіаційного моніторингу Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем з Харкова в своєму виступі зазначив, що, за роки незалежності так і не був створений науковий центр, який повинен займатися безпечною експлуатацією атомних станцій. Сьогодні практично 50% енергії виробиться атомними станціями. Більшість блоків на наших АЕС вже наближаються до вироблення свого ресурсу і продовження терміну їх роботи є небезпечним без незалежної експертної оцінки.

Сергій Барбашев, доктор технічних наук, професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету, в доповіді розповів, що Україна пішла шляхом реалізації так званого «відкладеного» рішення щодо поводження з відпрацьованими ядерними відходами, яке передбачає їх тимчасове зберігання. Для реалізації такого підходу Україна прийняла рішення будувати сховище Тимчасових ядерних відходів (ЦСВЯП) за технологією Holtek. Професор наголосив на важливості відповідності технологій будівництва національним нормативам ядерної безпеки та міжнародних конвенцій, до яких приєдналася Україна.

Довідка: Одеський національний політехнічний університет входить в десятку кращих вузів України, є членом Європейської асоціації університетів. Заклад співпрацює з навчальними, науковими і виробничими центрами 20 зарубіжних країн. У 2000 році в ОНПУ відкрито кафедру ЮНЕСКО. Всього університет випустив більше 90 тисяч інженерів для різних галузей народного господарства, близько 4 тисяч фахівців для 102 країн світу.

Кафедра атомних електричних станцій в цьому році відзначила свій 50-річний ювілей і є ключовою кафедрою з підготовки інженерних кадрів для ядерної енергетики України. Випускники кафедри АЕС займають посади керівні позиції в управлінні ядерною енергетикою України і ближнього зарубіжжя.

Одесский «политех» провел обучающий семинар для СМИ на тему энергетики

IMG_3804Четвертого декабря в Одессе состоялся первый семинар из цикла обучающих мероприятий для журналистов, инициированного Одесским национальным политехническим университетом.

Данный курс лекций и дискуссий с представителями экспертного сообщества направлен на повышение уровня профессиональных знаний представителей СМИ в сфере ядерной энергетики и популяризацию развития мирного атома в обществе.

Семинар проходил на базе Кафедры атомных электрических станций ОНПУ. Его участники получили возможность ознакомиться с последними тенденциями в отрасли и обсудить наиболее актуальные вопросы с экспертами-атомщиками. На семинаре с докладами выступили следующие спикеры:

IMG_3571Доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой АЭС Кравченко Владимир Петрович с докладом «Современные ядерные реакторы. Какой тип ядерной установки наиболее приемлемый для Украины». Основную часть доклада профессор посвятил сравнительному анализу современных типов реакторных установок для АЭС разных производителей, подробно остановившись на анализе структуры и технологических преимуществах реакторной установки российского производства.

20151204_1253252Также он рассказал о двух исследованиях, которые проводились иностранной компанией относительно выбора реактора для Мецаморской АЭС в Армении и ОАО «Киевский научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт «Энергопроект» для блока №3 Хмельницкой АЭС соответственно. По словам профессора, в обоих  случаях эксперты пришли к выводу, что российский проект предпочтительней. Кроме того, спикер затронул вопрос переработки ОЯТ, отметив, что Украине стоит просчитать вопрос строительства мощностей для переработки ядерных отходов, так как ОЯТ, переработанные в РФ, будут  возвращаться обратно в Украину.

IMG_3700Кандидат технических наук, профессор Киров Владимир Степанович с докладом «Эксплуатационные проблемы АЭС и их безопасность». Начало выступления спикер посвятил анализу «Стратегии развития энергетики Украины до 2020 года». В частности, он уделил внимание неудовлетворительной организации хранения ОЯТ. Спикер также затронул вопрос диверсификации поставок ЯТ в Украину. В связи с этим он рассказал аудитории о проблемах, которые в прошлом возникали с топливом американского производства во время эксплуатации на ЮАЭС.

IMG_3677В этом контексте докладчик также рассказал о проекте «Нулевой отказ» для российского ядерного топлива, участниками которого являются ТК ТВЭЛ, НАЭК «Энергоатом», болгарская АЭС «Козлодуй» и чешская энергокомпания CEZ. Отдельный блок своего выступления профессор посвятил  эксплуатационным проблемам украинских АЭС, в частности, вопросу повышения мощности и безопасности снижения нагрузки украинских АЭС.

Доктор технических наук, профессор Барбашев Сергей Викторович с докладом «Современные тенденции повышения экологической безопасности атомной энергетики. Терминология в атомной энергетике».

IMG_3565В начале выступления спикер отметил, что имел возможность ознакомиться с зарубежным опытом и новейшими разработками в сфере ядерной энергетики благодаря посещению международных выставок и конференций «АтомЭкспо» и «АтомЭко». В своем докладе он уделил внимание основным экологическим проблемам ядерной энергетики, а также способам повышения экологической безопасности. В частности, профессор рассказал о необходимых изменениях в системе радиационной безопасности, детально остановившись на анализе системы АСКРО (автоматизированная система контроля радиационной обстановки).

IMG_3535Докладчик провел сравнительный анализ функционирования данной системы в Украине и России, отметив, что в рамках Федеральной целевой программы «Обеспечение ядерной и радиационной безопасности на 2008 год и на период до 2015 года» (ФЦП ЯРБ) совершенствование системы предупреждения чрезвычайных ситуаций на ядерно и радиационно опасных объектах и системы реагирования на радиационные аварии является одним из основных направлений государственной политики в области обеспечения ядерной и радиационной безопасности РФ.

IMG_3722Отдельно профессор уделил внимание проблеме обращения с долгоживущими и высокоактивными отходами (ДВАО). Спикер озвучил, что решение этой задачи — в использовании реакторов на быстрых нейтронах в замкнутом ЯТЦ и привел в качестве примера российский проект «Прорыв».

Как отметили организаторы мероприятия, атомная энергетика имеет большое значение для обеспечения энергобезопасности Украины.

При этом в современном обществе крайне важна не только эффективная и безаварийная эксплуатация АЭС, но и предоставление населению актуальной, технически грамотной и достоверной информации о процессах, происходящих в данной отрасли.


20151204_1457122

IMG_3725

 

IMG_3758

20151204_1458592

 

Украина должна подходить к выбору типа реактора прагматично — эксперт

IMG_3515 В выборе типа реакторной установки для достройки 3 блока Хмельницкой АЭС Украина должна руководствоваться жестким и прагматическим подходом. Об этом в интервью журналистам заявил завкафедрой АЭС Одесского Национального политехнического университета профессор Владимир Кравченко в рамках семинара «Состояние и перспективы развития атомной энергетики Украины», который проходил в Одессе.

«Я считаю, что интересы Украины – это жесткий прагматический подход выбирать, что нам надо и что нам интересно. И это требует, в первую очередь, экономического просмотра, экономики разных реакторов», — сказал он.

Как пример такого подхода профессор привел исследование ОАО «Киевский научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт «Энергопроект». Он уточнил, что сотрудник этого института Евгений Неаронов провел глубокий экономический анализ по данной теме, который был опубликован под названием «ТЭА для ХАЭС-3» в научном журнале «Ядерная и радиационная безопасность». В нем был проработан вариант, когда некоторое оборудование, в частности  турбину, часть теплообменного оборудования и автоматики, Украина должна была производить сама.

Кравченко уточнил, что в исследовании также была учтена ставка кредита и срок строительства. «Кредитование американское — 10 процентов. На территории СНГ все кредитуют такие дорогие объекты не дешевле, чем за 20 процентов. Это дорого», — сказал он. Относительно срока строительства, профессор рассказал, что некоторые застройщики строят за 4 года, а американцы обещали построить за 3,5 года с привлечением собственных рабочих. Но в этом исследовании предполагалось, что украинская сторона будет строить своими силами. Еще одним важным моментом, который необходимо учитывать при выборе технологий строительства энергоблока, завкафедрой АЭС ОНПУ назвал наличие квалифицированного персонала для обслуживания блоков.

«В результате такого анализа предпочтение все-таки было отдано российскому проекту», — резюмировал профессор.

Кроме того, вспоминая зарубежный опыт, Кравченко отметил, что исследование, касающееся строительства Мецаморской АЭС и проведенное  иностранной компанией на заказ правительства Армении, также показало преимущества российского проекта АЭС-92 по сравнению с американским реактором AP-1000.

В.Бронников: американцы не заинтересованы в строительстве завода в Смолино

Американская компания Westinghouse не заинтересована строить в Украине завод по производству ядерного топлива. Об этом заявил Президент Украинского ядерного общества Владимир Бронников во время посещения стройплощадки Белорусской АЭС, которое состоялось в рамках международного форума «АтомЭкспо-Беларусь – 2015».

«Заявление руководства Westinghouse о строительстве завода было неопределенным и уклончивым. А это признак того, что американцы не заинтересованы в строительстве завода на Украине», — отметил Бронников.

Эксперт уверен, что американской компании выгоднее поставлять топливо со своего завода в Швеции, так как мощности этого производства недозагружены.

«У них есть завод в Европе, и они обеспечивают с этого завода поставки топлива, разработанного по американской технологии на станции Франции, Германии и т.д. И Украине для реакторов российского проекта смогут поставлять столько, сколько ей будет необходимо», — сказал Президент УкрЯО.

Вместе с тем эксперт отметил, что в проекте строительства завода по производству ядерного топлива заинтересована российская сторона.

«Подписанные ранее соглашения между Украиной и Россией в данном направлении предусматривают, в частности, что 50% строительства завода финансирует Украина, 50% — Россия. Однако Украина сейчас находится не в самом лучшем финансовом положении для выделения средств на этот проект», — резюмировал Бронников.

Справка: 2010 году ТК «ТВЭЛ» (входящая в госкомпанию «Росатом») выиграла тендер на строительство завода по производству ядерного топлива в поселке Смолино Кировоградской обрасти. Позднее для реализации проекта было создано СП в форме ЧАО «Завод по производству ядерного топлива», соучредителями которого выступили украинский госконцерн «Ядерное топливо» и российская топливная компания «ТВЭЛ». Украинской стороне принадлежит 50% плюс 1 акция уставного капитала предприятия.  В сентябре 2013 года на площадке начались первые строительные работы. Как ожидалось, первая очередь предприятия должна была начать  свою работу в 2015 году, а вторая – в 2020 г.

«Город-инфраструктура»

Сергій Барбашев: Україна втрачає фахівців — ядерників

В Україні спостерігається відтік кваліфікованих кадрів, задіяних у сфері ядерної енергетики. Про це журналістові інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» на 7-му Міжнародному форумі «Атомекспо — Білорусь — 2015», який проходив у Мінську повідомив виконавчий cекретар Українського ядерного товариства, доктор технічних наук Сергій Барбашев. Науковець вважає, що рівень відтоку кадрів з підприємств галузі та наукових установ  нашої країни, у т.ч. за кордон на сьогоднішній день дуже великий – по приблизним даним від 5 до 10%.

«Йдеться про те, що кваліфіковані інженери, які працюють на українських атомних станціях та в інститутах десятки років, кидають роботу і виїжджають у пошуках кращого життя,- працювати на російські об’єкти ядерної енергетики або у Європу», — зазначив Сергій Барбашев.

Він також додав, що наших українських молодих фахівців — ядерників із задоволенням запрошують на роботу в Китай.

«У Китаї розвивається атомна енергетика. А у нас підготовлені хлопці — добре знають англійську мову, що полегшує їх працевлаштування за кордоном», — підкреслив виконавчий секретар Українського ядерного товариства.

Сергій Барбашев уточнив, що український технічний персонал окрім Росії та Китаю від’їжджає і в Туреччину.

«А «головаті» люди, я маю на увазі українських вчених і проектувальників, їдуть працювати до Німеччини і США та інші західні країни»,- зазначив Сергій Барбашов.

Він зауважив, що в атомній енергетиці України сьогодні задіяні близько 40 тисяч фахівців, з них біля 32 тисячі працюють безпосередньо на атомних станціях.

«Виходить, що з тих фахівців — ядерників, які покидають галузь, кілька сотен становить молодь», — підбив підсумок експерт.

Він підкреслив, що на підготовку кваліфікованого інженера — атомника окрім 5-ти років навчання в інституті необхідно затратити близько 10-ти років базової підготовки на виробництві. Разом, в цілому — 15 років. Сергій Барбашов також зауважив, що вже сьогодні наявні  втрати кваліфікованих кадрів в атомній галузі України та науковців можуть негативно вплинути на розвиток вітчизняної ядерної енергетики.

Владислав Кордік

«Місто-інфраструктура»

Переводчик — Translate
Архивы
No weather data found for [, , vertical]