Информационный портал
Підготовка шахіста потребує зусиль, і це вимагає відповідного фінансування — Леонід Ніколаєв
З 18 до 31 жовтня в грузинському місті Батумі проходив чемпіонат світу з шахів, в якому брали участь діти в трьох вікових категоріях: до 8, 10 і 12 років. 66 країн відправило понад 700 учасників змагатися за звання чемпіона світу 2016. Честь нашої країни захищало 12 юних шахістів, серед них – шестикласник Данило Білецький. Для київського школяра змагання такого рівня стали дебютними: він не лише посів 44-е почесне місце серед 137 гравців своєї категорії, а й побачив справжню «шахову тусовку». Він радо поділився з нами своїми враженнями від поїздки. До нашої розмови також долучився і тренер Данила – Леонід Ніколаєв.
Що вам найбільше сподобалось під час проведення чемпіонату світу?
Данило Білецький: Дуже сподобалось, що було багато учасників з високим рівнем гри. Мене найбільше вразили останні, найбільш важливі партії.
Леонід Ніколаєв: Сподобалася гарна організація. Під час чемпіонату також проходив Конгрес грузинської федерації з шахів, в якому брала участь Майя Чибурданідзе (легендарна грузинська шахістка, чемпіонка світу, 9-кратна переможниця шахових Олімпіад – прим. автора). Вона також проживала в готелі, харчувалася з нами за сусіднім столиком. Даня навіть в неї автограф взяв. Проте поспілкуватися не вдалося: вона дуже закрита людина.
Як ви оцінюєте свій результат в цих змаганнях?
Леонід Ніколаєв: Данило боровся. Міг би більше набрати очок, але занадто хвилювався. Вважаю, для дебюту добре.
Данило Білецький: Мої суперники були сильні, тому я довго обмірковував кожен свій крок і через це потрапляв в цейтноти (нестача часу для обдумування ходів – прим. автора). Окрім тренера, зі мною на змагання поїхав також дідусь. Після гри він мені говорив: «Треба було швидше думати на початку, щоб залишалося більше часу в кінці».
Скільки було зіграно партій за чемпіонат? І яка тривалість кожної?
Данило Білецький: Я зіграв 11 партій. Виграв 6, програв 4 і одну зіграв внічию.
Кожна партія починалась в 15:00 і тривала приблизно чотири години.
Леонід Ніколаєв: Бувало таке, що учасники грали і до 20:30.
Даниле, і як ти відновлював сили після таких тривалих партій?
Данило Білецький: Я ходив на набережну, катався на велосипеді, ходив в басейн і добре їв.
Які країни, на Вашу думку, найсильніші в шахах?
Леонід Ніколаєв: У дитячих шахах зазвичай найкраще себе проявляють країни Сходу: Індія, Китай. Ще гарні позиції займають закавказькі республіки: Вірменія, Азербайджан, Грузія. Традиційно сильна багаточисленна команда Росії.
Данило Білецький: США, бо за них виступають всі нації світу.
А чого не вистачає в Києві для гарної підготовки? Що потрібно змінити?
Данило Білецький: Я б змінив ліцей. Там задають багато завдань, і мені не вистачає часу займатися шахами. Також я ходжу на плавання і відвідую художню школу. Лише на вихідних мені вдається приділити кілька годин своєму захопленню.
Леонід Ніколаєв: Бракує уваги столичної влади. От наприклад, якщо ми приїжджаємо на чемпіонат України в Херсон чи Миколаїв, то на відкриття турніру приходить мер міста чи його замісник. До нас не те, що мер чи заступник мера, навіть керівник управління ніколи не приходив! Кадри там [в управлінні] не міняються і їх ставлення до шахів теж.
Значить, потрібно зміцнювати те, що є?
Леонід Ніколаєв: Для такого міста як Київ потрібно організувати окремий шаховий клуб, в приміщенні якого можна було б проводити міські турніри.
Можливо, ближче до виборів влада почне рухатись?
Леонід Ніколаєв: Знаєте, гіршої ситуації із шазами, як зараз, не було ніколи. Якщо раніше управління щось робило, то зараз – взагалі повна тиша.
Не варто забувати про ще один нюанс. В свій час Кабміном було ухвалено рішення, що всі тренери, працівники спортивних шкіл повинні мати вищу фізкультурну освіту. У нашу шахову школу «Авангард» ми не можемо взяти нового тренера, тому що шахіста з відповідною освітою знайти майже неможливо. В інститутах фізкультури не готують тренерів з шахів. Це не престижна спеціальність, я вже мовчу про рівень зарплат: у нас базова ставка – 1 500 тисячі гривень. Усі закони, ухвалені на вищому рівні, завдають шкоди шахам. А от ще ми маємо користуватись нормативними документами Кабміну, які часом один одному суперечать. Популярність шахів велика, але допомоги від нашої держави немає.
В принципі, шахова Україна займає гарні позиції у світі.
Леонід Ніколаєв: Гарні позиції вона займає в дорослих шахах через те, що було напрацьовано 10 – 15 років тому. Саме завдяки цим здобуткам, нашим олімпійцям вдається показати високі результати.
А от молоде покоління уже не конкурентоздатне. Підготовка шахіста потребує фізичних та психологічних зусиль, і це вимагає відповідного фінансування.
Підтримка держави – важлива. Нещодавно, як тільки ми повернулися з Батумі, я зайшов на сайт. Дівчинка із Росії, яка стала чемпіонкою до 12 років в Батумі, отримала ключі від двохкімнатної квартири в Підмосков’ї. Відчуйте різницю.
Даниле, а ти б погодився виступати за іншу країну і прийняти її громадянство, якби тобі за це запропонували якусь нагороду, наприклад, двохкімнатну квартиру?
Данило Білецький: Ні, бо я люблю свою країну.
Вікторія Тернавська
Один день із життя шахового клубу «Авангард»
В шахово-шашковій школі «Авангард» панує напружена атмосфера: о 12:00 юні шахісти розігрують останні партії в рамках чергового Турніру вихідного дня.
В залі, заставленому довжелезними столами, розмістилось зо три десятка дітей 6 – 12 років. Ці учасники не грають ради розваги, вони таким чином тренуються: безперестанно аналізують свої ходи, спостерігають за емоціями опонента і майже не помічають спалахи фотокамери.
На одному із столів виблискують два кубки. Як пояснює тренер Павло Попов, діти змагаються в двох категоріях: перший розряд та 2 – 4 розряди. В першій групі змагаються найсильніші учасники, які мають 1 800 – 1 999 очок за рейтингом Ело (система індивідуальних коефіцієнтів шахістів).
Шахісти 2 – 4 розрядів мають меншу кількість очок – від 1 000 до 1 799. З кожною перемогою цей рейтинг росте, а з ним – і впевненість дитини в своїх силах.
Хто виграє всі чотири партії, здобуває кубок на цілий тиждень – до наступного Турніру вихідного дня і оголошення нового переможця. Чимось така система нагадує міжнародні конкурси краси, коли новоспечена Міс Світу/Всесвіту отримує корону з рук попередньої переможниці. Павло Павлович усміхається на мою аналогію і навіть погоджується з нею.
Та все-таки кубок в «Авангарді» – це стимул вигравати всі партії. Адже щоб забрати нагороду назавжди додому, потрібно завойовувати першу позицію не одну неділю.
Під час нашої розмови до Павла Павловича постійно підбігають дітлахи, усно звітуючи про результати партій. Тренер ретельно фіксує дані в табличках, накреслених на папері формату А4. І кожен шахіст з надією в голосі запитає: «Так яке у мене місце»?
На переможців сумно дивляться їхні товариші, але вони мужньо переживають свою поразку. До них ніхто не підходить, не радує. Можливо, в цей момент ніхто не хоче заважати їм аналізувати помилки і взагалі лізти в душу. Я не стримуюсь і все-таки питаю у Павла Попова: «А ось що ви говорите тим дітям, хто програє на турнірах»?
«Я навожу приклад інших дітей, які також переживали поразки. Загалом, ті, хто проходять через програші, стають врешті-решт переможцями», – відповідає молодий чоловік.
А от восьмирічну Марійку Манько невдачі не лякають, вона ставиться до них спокійно. І щоб підтвердити свою думку, чорнява дівчинка починає наводити цитату кубинського шахіста Хосе Рауля Капабланки:
«Ви можете дізнатись більше із програної гри, ніж з виграної».
Шахами моя юна співрозмовниця почала займатись, як і більшість її колег, в шестирічному віці. Одного разу мама показали їй шахи і таким чином розпалила не дитячий інтерес до світу рокіровок та ендшпілів.
За кілька років Марійка встигла побувати на шахових чемпіонатах в Житомирі, Одесі, Миколаєві.
«Найбільше сподобалась Одеса, бо там море», – каже вона. А потім усміхаючись додає: «А ще там медузи!».
Тренер Леонід Вікторович Ніколаєв називає маленьку шахістку майбутньою чемпіонкою України. У цьому навіть важко засумніватися: щодня Марійка приділяє одну-дві години тренуванням, а нещодавно взялася розбирати «300 избранных партий Алехина».
Останнього вона вважає взірцем для наслідування.
І Марії Манько, і тренеру Павлу Попову я поставила одне й те саме запитання: «Якими рисами характеру має володіти хороший шахіст»?
З їхніх відповідей можна вивести справжню «формулу успіху»: концентрація + уважність + бажання перемагати + постійні тренування + гарний настрій.
Вікторія Теравська
В столице состоялся Международный турнир «Деснянські перлинки – 2014»
В столице Украины, на Троещине, состоялся 10-й Международный шахматный фестиваль «Деснянские жемчужинки — 2014». В течение 4-х дней четыре десятка лучших юных шахматистов из киевских шахматных клубов оспаривали награды в десятке турнирных номинаций.
По словам Главного судьи международного фестиваля, Национального арбитра Олега Бутенко, главная особенность нынешнего турнира заключается в том, что он является 10-м по счету, а значит — юбилейным.
«Шахматный фестиваль проходил в форме Open-турнира с индивидуальным и командным зачётом в четырёх возрастных категориях в 7 туров с использованием компьютерной швейцарской системы жеребьёвки. В турнире участвовали дети из ведущих шахматных клубов в количестве 42 человек», — подчеркнул главный судья соревнования,- национальный арбитр Олег Бутенко (г.Киев).
Олег Николаевич также добавил, что все победители и призёры, в личном зачёте, награждены медалями, дипломами и подарками, а в командном зачёте — кубками, медалями и дипломами.
Главный судья шахматных соревнований также заметил, что все основные награды завоевали воспитанники киевского шахматного клуба «Паросток» (Деснянский район). Среди победителей и призеров шахматного турнира «Деснянські перлинки – 2014» в старшей возрастной группе (до 14 лет) стали:
Богдан Почтаренко (ДЮСШ-23, г.Киев), Антон Зализный (ДЮСШ-23, г.Киев), Александр Харченко (ДЮСШ-23, г.Киев), Иван Баланчук (ДЮСШ-23, г.Киев), Анна Сокол (ДЮСШ-23, г.Киев), Михаил Щетинин (Бригантина, г.Киев).
В средней возрастной группе (до 12 лет) победителями и призерами стали: Станислав Веречук (ДЮСШ-23, г.Киев) и Дмитрий Некрашевич (Бригантина, г.Киев).
В более младших возрастных группах (до 12 и до 10 лет) лучшими в борьбе за шахматную корону были Глеб Мартынюк (ДЮСШ-23, г. Киев), Антон Кордик (ДЮСШ-23, г.Киев), Игорь Кунда (ДЮСШ-23, г.Киев), Роман Терновский (Бригантина, г.Киев), Александр Ушаков (Бригантина, г.Киев), Владислав Сташевский (ДЮСШ-23, г.Киев).
Призерами фестиваля «Деснянські перлинки – 2014» в командном зачете по суммарному числу набранных очков стали команда ДЮСШ-23 – 22 очка (тренер мастер спорта Украины по шахматам Олег Николаевич Бутенко), 2-я команда ДЮСШ-23 – 19,5 очков (тренер-преподаватель отделения шахмат ДЮСШ-23 Алла Васильевна Третьякова), а также Шахматный клуб Днепровского р-на г.Киева «Бригантина» — 19 очков (Тренер клуба Александр Иванович Рыбченко).
Абсолютным победителем нашего Международного турнира стал Богдан Почтаренко», — уточнил Главный судья соревнований.
Национальный шахматный арбитр Олег Бутенко также отметил, что в силу различных причин на Фестиваль не смогли прибыть, как обычно, юные шахматисты из США, России, Беларуси, Пакистана, Азербайджана, Молдовы, Армении и других государств.
«Абсолютным победителем нашего Международного турнира стал Богдан Почтаренко», — уточнил Олег Бутенко.
Каждый участник турнира, кроме того, получил специальный сладкий подарок.
Владислав Кордик
«Город-инфраструктура»
Как в столице проходило шахматное лето
Чемпионы Мира и Европы по «блицу» провели сеанс одновременной игры на 20 досках
Лето 2014 года подходит к концу. На сентябрь — октябрь в столице готовятся десятки шахматных турниров и соревнований. Тем не менее, ярким значимым событием нынешнего лета, как для любителей, так и профессионалов, стали шахматные баталии, которые разыгрывались традиционно воскресенье, при любой погоде, в столичном парке имени Тараса Шевченко. Особый ажиотаж среди любителей шахмат, в конце июля, вызвал сеанс одновременной игры на 20 досках, а также блиц — турнир, посвященный Международному дню шахмат. Читать далее