Информационный портал

МИКОЛА ПРИСЯЖНЮК: ПРОЦЕС ДЕГРАДАЦІЇ СЕЛА БУДЕ ЗУПИНЕНО

Недавно Міністр аграрної політики і продовольстваУкраїни Микола Присяжнюк був призначений керівником міжурядової комісії зі співробітництва з Саудівською Аравією. Ми звернулися до Миколи Володимировича з проханням прокоментувати перспективи Україні на урожай і експорт зернових в нинішньому році, плани розширення зовнішньоторговельних зв’язків та інші актуальні питання, пов’язані з розвитком вітчизняного аграрного сектора.

— Миколо Володимировичу, який Ваш прогноз на урожай зернових унинішньому році?

— На рівні 50 млн.тонн. Це — оптимістичний прогноз, а песимістичний — близько 42 млн.тонн. Розмір врожаюзалежатиме від того, як ми проведемо весняні польові роботи. Адже нам у 2012 році необхідно пересівати близько 3 млн. га зернових і близько 0,5 млн. га озимого ріпаку. Уминулому році осінньо-польові роботи були проведені в екстремальних умовах. На площі близько півтора мільйонів гектарів через посушливу осінь, озимі просто не зійшли, азагроза їх вимерзання існувала в тих регіонах, де метеорологи спостерігали дефіцит опадів і відсутність сніжного покриву. Наші науковці щодня відстежують ситуацію вобластях. На основі узагальнених даних моніторингу готуємо рекомендації, як грамотно провести весняно-польові роботи з урахуванням пересіву.

            — Для того, аби звести ризики втрат урожаю озимих до мінімуму, деякі аграрії пропонують відмовитися від посівів озимого ячменю, залишити небагато озимої пшениці і засіяти поля кукурудзою. 

— Напевно, трохи зарано Микита Хрущов став популяризувати кукурудзу. Нині це було б до речі (посміхається). Тенденція до збільшення площ посівів кукурудзи нами в міністерстві і розглядається. У цьому році при проведенні весняних польових робіт плануємо збільшити посіви кукурудзи порівнянно з минулим роком, на 700 тис.га. На це є причини. По-перше, завжди існують природно-кліматичні ризикидля озимих. По друге, на зовнішніх ринках ціна і попит на кукурудзу вже практично зрівнялася з ціною та пропозицією на продовольчу пшеницю. Такі зміни балансу посіву культур та сівозміни ретельно вивчаються фахівцями Академії аграрних наук.

— Яку кількість зерна планується експортувати з України в нинішньому році?

— На превеликий жаль, реальні обсяги експорту зернових культур на даний момент спрогнозувати складно. До минулоїосені ми розраховували, що відправимо за кордон 24-26 млн.тонн зерна. Реальні показники на сьогоднішній день — 11,5 млн. тонн. Темпи експорту зерна помітно знизилися. Це нас турбує з багатьох причин, особливо якщо розглядати таку культуру, як кукурудза. Було отримано солідний її урожай, але, ми зовсім не готові до зберігання і обробки такого великого обсягу цієї культури. До того ж, виникає ще чимало проблемних питань зорганізації логістики та складах зберігання. Чому так сталося? Ми з фахівцями маємо одну думку: рішення про введення мита було прийнято помилково. По-друге, скасування експортного ПДВ в якості компенсації сільгоспвиробникам, дала можливість отримати преференції нашим сусідам. Адже зернотрейдери звично продовжували купувати зерно в тих країнах, де це було економічно доцільно. Третій прорахунок був пов’язаний з недосконалою логістикою. «Укрзалізниці» не вдалося впоратись із заявками на транспортування зерна, які надавали сільгоспвиробники і зернотрейдери на портові елеватори. Ці проблеми вивчаються. Уряд взяв їх під контроль,а сільгоспвиробники поставили питання про повернення компенсації ПДВ при експорті.

У 2012 році плануємо експортувати 500 тис. тонн зернових культур у Бангладеш, і 3-4 млн. тонн ячменю в Саудівську Аравію. У найближчі 2-3 роки намічаємо збільшити поставки зернових культур до останньої до 7-8 млн тонн.

— Чи планується ввести в дію програми зі здешевлення палива?

— Є доручення прем’єр-міністра України Миколи Азарова підготувати постанову про здешевлення палива та пально-мастильних матеріалів для успішного проведення весняно-польових робіт. Вже прийнято рішення про виділення 20 млн. гривень з бюджету длязниження цін, на закупівлю насіння.

— Не так давно до Верховної Ради надійшла на розгляд нова державна концепція розвитку сільських територій. У чому її суть, і наскільки реальні шанси для її реалізації?

— Це було засідання робочої групи. Для того, щоб при розробці даної концепціїпорушити всі проблеми в сільськогосподарській галузі, подібні засідання відбулись і вобластях. Президент України Віктор Янукович поставив перед нами завдання — досягти позитивних зрушень у сільському господарстві за всіляку ціну для того, щоб ми не втратили платформу аграрного сектора — українське село. Наше завдання сьогодні, і міністерства, і практично всіх адміністрацій, сільських голів — активізувати сільський розвиток, призупинити деградацію села. Для цього потрібно грамотно використовувати наявні ресурси, багаторічний досвід і національні традиції. Під присадибні ділянки і городи сьогодні відведено три з половиною мільйонів гектарів чорнозему. Це — величезний потенціал для того, аби забезпечити внутрішній, і зовнішній ринки тієї продукцією, яка сьогодні необхідна споживачеві.

— Миколо Володимировичу, в одному зі своїх виступів ви оприлюднилитаку цифру: що щороку з карти України зникає 16-17 сіл. З чим це пов’язано?

— Це реальність. На наш превеликий жаль, припиняють своє існування навіть ті села, які мають асфальтовані дороги, газифіковані. Причина вимирання сіл криється у відсутності економічної основи їхнього життя. Якщо ми вже тепер не забезпечимо села необхідним, не активізуємо їх розвиток, ця негативна тенденція буде тривати й далі.

— Які негативні процеси гальмують сьогодні розвиток сільськогосподарської галузі?

— У цілому ми спостерігаємо тенденцію, що сільгоспвиробники починають впливати на подальший розвиток територій лише у вигідному їм напрямку. Чому? Я не проти трирівневого виробництва сільськогосподарської продукції. Я за великотоварне фермерське КСП. Але колективне сільськогосподарське підприємство, як би гордо це слово не звучало, рано чи пізно стане об’єктом поглинання великого товарного виробника, і дані процеси в Україні вже відбуваються.

— Чому сьогодні на міських ринках майже не зустріти селянина зі своєю продукцією, — одні перекупники. Що, вже стало невигідним продавати вирощений своїми руками врожай?

— Сімдесят п’ять відсотків ціни на сільгосппродуктивідносимо на послуги посередників та упаковку. Весь світ визнав, що споживач втомився платити за упаковку. Над намипостійно тяжіють витрати на енергоносії, посередників. Як наслідок, щороку вартість реальної ціни сільськогосподарської продукції в складовій продуктів харчування зменшується.Перше завдання сільських голів, і моя, як міністра, знайти найкоротший шлях від поля до споживача. Для цього потрібно налагодити як слід роботу «Укоопспілки». Раніше в ній нараховувалось близько 9 млн. пайовиків. З тисячі сільгоспринків, що існували в Україні, чотириста – вже не працюють. На тих ринках, що залишились, зараз незрозуміло, хто на них торгує, а селянин знову змушений вести торгівлю з виїзної машини.

          — Яким, на ваш погляд, має стати село у 21 столітті?

— Згадайте принципи, за якими українське село жило 20 років тому: виробництво, колективна переробка, заготівля, логістика, зберігання та ветеринарний контроль кінцевого продукту харчування. Ми мали 18 раундів переговорів з Європейським Союзом про зону вільної торгівлі. Там кожна провінція боролася за власну назву продукту. Може і нам пора до цього повернутися? Іншого шляху немає.

— Час від часу, з-за кордону лунають оціночні судження про те, що українська сільськогосподарська продукція — неякісна. Особисто я в це не вірю. А яка ваша думка?

— Ці байки. У 2011 році ми досягли рекордного показника. З України в Євросоюз було продано сільськогосподарської продукції на $ 2,5 млрд., на $ 3 млрд.- в Російську Федерацію. Що, за рік наша свинина, кури чи яйця стали смачніше? Ні, це іноземний споживач починає звикати до нашої якісної продукції. І ось цю тенденцію нам звичайно потрібно зміцнювати.

           — Чи є ви прихильником того, що сьогодні є гостра необхідність підвищувати роль і відповідальність сільського голови за розвиток його території?

— Роль та відповідальність сільських голів потрібно підвищувати. А ми сьогодні бачимо, що сільська територія знаходиться практично в абсолютній ізоляції. Сільський голова не бере участі в економічних процесах, і разом з сільською громадою є стороннім спостерігачем того, як вибивають ресурси з села: земельні, виробничі і людські. Я недавно був у Полтаві, де розмовляв з одним сільськимголовою. Він каже, що давайте якось узаконимо механізм надходжень грошових коштів і методику формування сільського бюджету. Щоб один відсоток нарахувань від орендарів надходив безпосередньо на рахунок сільської громади.У мене землю орендує всього один великотоварний виробник. Вся наша земля належить комерсанту, якого ми ніколи в очі не бачили, і від якого місцеві жителі ніякої користі не мають. Приїжджає один тракторист, щоб засіяти, і з ним п’ять охоронців. Ви знаєте, навіщо охоронці? — Щоб сільський голова не зміг дістатися до тракториста і попросити на потреби села п’ять літрів солярки з бака. Великотоварного виробника ці проблеми не цікавлять. І, на жаль, це реальність.

— Можливо, вже сьогодні є сенс повернутися до тваринництва, сімейнихфермерських і колективних господарств?

         — У міністерстві вже підготовлені рішення про те, що вся бюджетна дотація на тваринництво буде спрямована на сімейні ферми, фермерські і колективні господарства. Ми не можемо сьогодні миритися з тим, що на 41 тисячу фермерів в Україні припадає лише 39 тисяч голів дійного стада. Навіть по одній корові на фермера немає. Такі фермери нам зовсім не потрібні. Вони не можуть конкурувати з великими товарними виробниками ні в технологіях, і у можливостях вирощування зернових. Отримувати підтримку фермерського фонду селянин має лише тоді, якщо він буде займатися тваринництвом. Наведу приклад, у Німеччині лише 28% власників земельних паїв працюють на них самі. Решта, через кооператив або об’єднання здають їх в оренду. Я запитав, навіщо вони об’єднуються в кооперативи? Відповідають, — разом і батька легше бити. Випадково, це не наше прислів’я? Звичайно ж наше. Президент поставив чітке завдання перед урядом, у тому числі і перед нашим міністерством щодо подальшого розвитку села. І ми разом з сільськими головами будемо йти в цьому напрямку.

 — Дякую, Миколо Володимировичу за грунтовне інтерв’ю.

Владислав Кордік

журнал «Діловий вісник»  

Торгово- промислова палата України

Переводчик — Translate
Архивы
No weather data found for [, , vertical]