Информационный портал

атом

В Африці побудують два реактора для ядерної медицини

26 липня 2018 року на полях саміту БРІКС в Йоганнесбурзі Південноафриканська ядерна енергетична корпорація (NECSA) і компанія РуСат Healthcare підписали угоду про співпрацю в сфері використання ядерних неенергетичних технологій.

Основна область співпраці — ядерна медицина, зокрема, лікування раку в Африці і за кордоном. Вже заплановано будівництво двох інноваційних реакторів на території Південної Африки.

Це буде малопотужні реактори, розроблений для спеціально для економічно ефективного виробництва продуктів ядерної медицини.

Читать далее

Первое выездное совещание на площадке строительства ЦХОЯТ

Первое выездное межведомственное совещание по вопросам строительства Централизованного хранилища отработавшего ядерного топлива (ЦХОЯТ) под председательством президента НАЭК «Энергоатом» Юрия Недашковского состоялась на строительной площадке 1 февраля.

В совещании приняли участие председатель Госатомрегулирования Григорий Плачков, председатель Государственного агентства по управлению зоной отчуждения Виталий Петрук, генеральный директор Holtec Ukraine Сергей Тараканов, первый заместитель председателя Киевской областной государственной администрации Андрей Анисимов, руководители Иванковской и Полесской районных администраций Максим Лисогор и Александр Янковой, мэр города Славутич Юрий Фомичев, а также представители Энергоатома и подрядных строительных и проектных организаций.

Читать далее

Разрушенный реактор ЧАЭС изучит японский исследовательский институт Mitsubishi

Правительство Японии субсидирует проект разработки технологий по ликвидации последствий аварий на объектах атомной отрасли. Об этом сообщает пресс-центр EUAXIS – независимый информационно-аналитический центр по вопросам ядерной энергетики.

В рамках этого глобального проекта группа ученых из Исследовательского института «Митсубиши» (Mitsubishi Research Institute, Япония) изучит энергоблок №4 Чернобыльской АЭС (Украина) для того, чтобы использовать полученные данные в работе с последствиями аварии на АЭС «Фукусима-Дайичи».

Читать далее

Япония достигла договоренности по уменьшению радиоактивности отходов

В рамках Восточного экономического форума президент Агентства по атомной энергии Японии (JAEA), Тосио Кодама, подписал с генеральным директором Госкорпорации «Росатом» Алексеем Лихачевым Меморандум о совместных работах по уменьшению радиоактивности отходов.

Заключение меморандума подтверждает намерение Агентства (JAEA) сотрудничать в области продвижения инновационных энергетических технологий при обращении с радиоактивными отходами — одной из важнейших проблем в современной атомной энергетике.

Читать далее

Эксперты: не нужно складировать радиоактивные отходы «под себя»

Обращение с отработавшим ядерным топливом и радиоактивными отходами является одной из главных проблем атомной энергетики.  Эти вопросы на примере Украины и других стран эксперты Международного союза ветеранов атомной энергетики и промышленности (МСВАЭП) обсудили на конференции в Славутиче, посвященной безопасной эксплуатации АЭС.

Читать далее

Експортний ринок електроенергії ми вже втратили — експерт

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час візиту на Хмельницьку АЕС заявив про можливість добудови 3 і 4 енергоблоків станції за 3,5 млрд євро. Ці інвестиції, за його словами, дозволять Україні експортувати електроенергію в ЄС. Однак експерти-атомники вважають експортні перспективи не такими вже райдужними, а нові блоки називають радше запорукою виживання для енергосистеми України. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний Центр з атомної енергетики EUaxis.

Підставою для настільки стриманих оцінок є загальний стан енергогенеруючих потужностей України, а також масштабні плани сусідніх європейських держав з будівництва власних атомних блоків.

«Де-факто ми вже втратили експортний ринок електроенергії ЄС, — вважає почесний президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков. — Угорці отримали кредит від Росії і будуватимуть АЕС «Пакш 2». Чехи вирішують, яку технологію вибрати для будівництва своїх блоків. При цьому зараз немає інших перевірених надійних проектів, крім російських або корейських. Але Корея занадто далеко, а з росіянами чехи поки поводяться обережно», — резюмує експерт. За його словами, в схожій з Україною ситуації знаходиться Болгарія, де з проектом «Белене» «все так же в тумані, як і у нас».

У свою чергу, екс глава Госатома України Георгій Копчинський впевнений, що головним пріоритетом добудови 3 і 4 енергоблоків ХАЕС або нових блоків на майданчиках інших діючих атомних станцій України є забезпечення потреб внутрішнього ринку.

Атомники зі стажем звертають увагу на те, що у нас склалася дуже складна ситуація в енергетиці — теплова генерація в Україні знаходиться в жалюгідному стані, а атомна підійшла до межі продовження термінів експлуатації, і добре, якщо її потужностей вистачить для внутрішнього споживання протягом найближчих 10 років. Також вони зазначають, що зараз немає ніякої можливості оцінити реальні перспективи добудови блоків ХАЕС. Серед найбільш явних і гострих проблем проекту експерти галузі називають вибір технології і чітке визначення джерел фінансування.

На технологічній розвилці

«На сьогоднішній день незрозуміло чи можна взагалі говорити про використання існуючих конструкцій 3 і 4 блоків ХАЕС або ж потрібно починати будівництво з нуля», — коментує ситуацію співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

До того ж, ряд експертів схиляється до думки, що добудовувати блоки по проекту ВВЕР-1000 серії 320 — навряд чи правильне рішення.

«Звичайно, більшість блоків, які працюють зараз на українських АЕС, побудовані за цим проектом. Однак, це все ж рішення вчорашнього дня. Зараз потрібно орієнтуватися на більш сучасні блоки, відповідні постфукусімскім вимогам з безпеки», — упевнений Георгій Копчинський.

На сьогоднішній день в світі є багато проектів блоків нового покоління. Однак при більш детальному аналізі вибір не так вже й великий.

На думку почесного президента Українського ядерного товариства, при виборі проекту реакторів нам потрібно керуватися не абстрактними бажаннями, а шукати ті технології, які зможемо виробляти на власних заводах.

«Зараз немає ні американських, ні європейських сучасних надійних блоків. А наша промисловість максимально адаптована під російські (радянські) реактори. Переробляти все виробництво під інші технології нерентабельно. А закуповувати все повністю за кордоном, значить поставити хрест на своєму атомно-промисловому комплексі», — підводить підсумок Володимир Бронніков.

Проблеми фінансування

 Паралельно з вибором технології необхідно вже зараз реально оцінити витрати і визначитися з джерелами фінансування добудови ХАЕС або будівництва нових блоків. «3,5 млрд євро на два блоки, які озвучуються зараз, виглядають просто смішно», — зазначає Георгій Копчинський. Однак, за його словами, справа навіть не в сумі, а у відсутності сторони, готової надати нам фінансовий або товарний кредит.

«Договірна база по реалізації цього проекту спільно з «Росатомом», в тому числі щодо виділення Російською Федерацією кредитних коштів, денонсована, а нічого нового на даний момент немає», — підкреслює Дмитро Марунич.

Можливість включення в тариф АЕС інвестиційної надбавки на будівництво нових блоків, як і бюджетне фінансування такого масштабного проекту, на думку голови профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України Валерія Матова, з огляду на нинішню економічну ситуацію, виглядає малоймовірним. Ідея ж фінансування будівництва за рахунок коштів, отриманих від експорту електроенергії в рамках проекту енергомоста «Україна-ЄС», існує поки тільки на папері.

«Розмови про експорт електроенергії в Польщу велися ще два роки тому. Але, коли восени 2016 року в Євросоюзі розглядалися так звані «проекти спільного інтересу», енергоміст з України в Польщу не отримав такого статусу. Це говорить про відсутність інтересу. Він може з’явитися, але над цим потрібно працювати», — підкреслює Дмитро Марунич.

Більшість інцидентів на атомних станціях України не враховані в базах даних — Сергій Барбашев

img_2345Багато подій, пов’язаних з ядерною безпекою, відбуваються в усьому світі з року в рік на всіх типах атомних станцій з усіма типами реакторів, але про них не повідомляється. Про це в ході виступу на семінарі для журналістів «Атомна енергетика: фактор безпеки», який відбувся в Києві 1 грудня, заявив Сергій Барбашев, професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету. За його словами, тільки половина аварій на АЕС є категорійними за шкалою INES.

«Про тисячі дрібніших подій з потенціалом переходу в серйозні аварії, просто не повідомляється», — підкреслив вчений.

Сергій Барбашев також додав, що серед дрібних аварій є дуже серйозні інциденти, які залишаються значно недооціненими.

img_2261 %d1%88%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0-ines-1

 

«Більшість інцидентів на атомних станціях України, що сталися за останні кілька років, також не враховано в базах даних, хоча і згадувалися в ЗМІ», — уточнив експерт.

Вчений в галузі ядерної енергетики пояснив, що міжнародна шкала ядерних подій INES, розроблена МАГАТЕ, — це інструмент комунікацій.

«Її головне призначення — забезпечення взаєморозуміння між фахівцями, засобами масової інформації та населенням у визначенні значимості подій з точки зору безпеки», — зауважив Сергій Барбашев.

Він сказав, що згідно з вимогами МАГАТЕ, інформація про події навіть з незначними викидами радіації за межі виробничого майданчика повинна бути повідомлена всім зацікавленим сторонам, в тому числі і за межами країни, в якій вони відбулися. Такий підхід дозволяє оперативно і злагоджено фахівцям судити про рівень безпеки подій на ядерних установках, а також бачити загальну картину подій і відстежувати динаміку.

«Питання безпеки проходять червоною ниткою через всю діяльність, пов’язану з атомною енергетикою. Фіксація всіх подій дуже важлива. Це не тільки частина внутрішньої політики, а й відповідальність перед міжнародним співтовариством», — вважає професор Сергій Барбашев.

Довідка: Шкала INES використовується з 1990 року з метою однаковості оцінки надзвичайних випадків, пов’язаних з аварійними радіаційними викидами в навколишнє середовище на атомних станціях, а пізніше стала застосовуватися до всіх установок, пов’язаних з цивільною атомною промисловістю. На квітень 2011 року було зафіксовано лише дві аварії оцінені по максимальному, 7-го рівню (Чорнобиль і Аварія на АЕС Фукусіма — I).

Конкуренция вынуждает снижать стоимость проектов — эксперт

atom1Сегодняшние цены на новые атомные станции – это дорогое удовольствие. Об этом в своем комментарии журналистам заявил заведующий кафедрой АЭС Одесского национального политехнического университета Владимир Кравченко. По его словам, американцы, к примеру, у себя уже вышли за цифру — 10 тыс. долл. за 1000 мегаватт установленной мощности электроэнергии.

«Но, атомная энергетика, выгодна даже при таких высоких ценах. Почему? Я вижу ответ в ее высокой конкурентоспособности и рыночной привлекательности», — рассказал Владимир Кравченко.

Он также уточнил, что атомная энергетика выгодна даже в сравнении с другими видами безуглеродной энергии:

«Если сравнивать с альтернативными видами генерации, например, с солнечной энергетикой, то можно вспомнить, солнечную электростанцию (СЭС), которая строится в Сахаре. Инвестиции туда пошли очень серьезные, толстенный кабель проложен в Европу. Цена этой станции сегодня такая же, как атомной электростанции, но при этом она производит в 6-7 раз меньше электроэнергии. Кроме того, в вопросе экологичности солнечной энергетики тоже не все хорошо. Например, при производстве одного килограмма кремния, необходимого для работы СЭС приходится 4 килограмма вредных химических отходов, и еще затраты необходимые на его утилизацию», — отметил эксперт.

При этом Кравченко отметил, что конкуренция с другими видами генерации электроэнергии вынуждает мировых атомных игроков снижать стоимость проектов.

«Здесь сложный компромисс: надо снижать цену и удерживать безопасность. Россия в этом плане удерживает свои позиции и только наращивает их по количеству проектов и при этом снижает стоимость. Сейчас она строит за рубежом больше 30 блоков, предлагая реакторы ВВЭР-1200 (Водо-водяной энергетический реактор), которые соответствуют всем постфукусимским требованиям и по показателям безопасности приближаются к самым современным блокам четвертого поколения», — подытожил эксперт.

Одесский «политех» провел обучающий семинар для СМИ на тему энергетики

IMG_3804Четвертого декабря в Одессе состоялся первый семинар из цикла обучающих мероприятий для журналистов, инициированного Одесским национальным политехническим университетом.

Данный курс лекций и дискуссий с представителями экспертного сообщества направлен на повышение уровня профессиональных знаний представителей СМИ в сфере ядерной энергетики и популяризацию развития мирного атома в обществе.

Семинар проходил на базе Кафедры атомных электрических станций ОНПУ. Его участники получили возможность ознакомиться с последними тенденциями в отрасли и обсудить наиболее актуальные вопросы с экспертами-атомщиками. На семинаре с докладами выступили следующие спикеры:

IMG_3571Доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой АЭС Кравченко Владимир Петрович с докладом «Современные ядерные реакторы. Какой тип ядерной установки наиболее приемлемый для Украины». Основную часть доклада профессор посвятил сравнительному анализу современных типов реакторных установок для АЭС разных производителей, подробно остановившись на анализе структуры и технологических преимуществах реакторной установки российского производства.

20151204_1253252Также он рассказал о двух исследованиях, которые проводились иностранной компанией относительно выбора реактора для Мецаморской АЭС в Армении и ОАО «Киевский научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт «Энергопроект» для блока №3 Хмельницкой АЭС соответственно. По словам профессора, в обоих  случаях эксперты пришли к выводу, что российский проект предпочтительней. Кроме того, спикер затронул вопрос переработки ОЯТ, отметив, что Украине стоит просчитать вопрос строительства мощностей для переработки ядерных отходов, так как ОЯТ, переработанные в РФ, будут  возвращаться обратно в Украину.

IMG_3700Кандидат технических наук, профессор Киров Владимир Степанович с докладом «Эксплуатационные проблемы АЭС и их безопасность». Начало выступления спикер посвятил анализу «Стратегии развития энергетики Украины до 2020 года». В частности, он уделил внимание неудовлетворительной организации хранения ОЯТ. Спикер также затронул вопрос диверсификации поставок ЯТ в Украину. В связи с этим он рассказал аудитории о проблемах, которые в прошлом возникали с топливом американского производства во время эксплуатации на ЮАЭС.

IMG_3677В этом контексте докладчик также рассказал о проекте «Нулевой отказ» для российского ядерного топлива, участниками которого являются ТК ТВЭЛ, НАЭК «Энергоатом», болгарская АЭС «Козлодуй» и чешская энергокомпания CEZ. Отдельный блок своего выступления профессор посвятил  эксплуатационным проблемам украинских АЭС, в частности, вопросу повышения мощности и безопасности снижения нагрузки украинских АЭС.

Доктор технических наук, профессор Барбашев Сергей Викторович с докладом «Современные тенденции повышения экологической безопасности атомной энергетики. Терминология в атомной энергетике».

IMG_3565В начале выступления спикер отметил, что имел возможность ознакомиться с зарубежным опытом и новейшими разработками в сфере ядерной энергетики благодаря посещению международных выставок и конференций «АтомЭкспо» и «АтомЭко». В своем докладе он уделил внимание основным экологическим проблемам ядерной энергетики, а также способам повышения экологической безопасности. В частности, профессор рассказал о необходимых изменениях в системе радиационной безопасности, детально остановившись на анализе системы АСКРО (автоматизированная система контроля радиационной обстановки).

IMG_3535Докладчик провел сравнительный анализ функционирования данной системы в Украине и России, отметив, что в рамках Федеральной целевой программы «Обеспечение ядерной и радиационной безопасности на 2008 год и на период до 2015 года» (ФЦП ЯРБ) совершенствование системы предупреждения чрезвычайных ситуаций на ядерно и радиационно опасных объектах и системы реагирования на радиационные аварии является одним из основных направлений государственной политики в области обеспечения ядерной и радиационной безопасности РФ.

IMG_3722Отдельно профессор уделил внимание проблеме обращения с долгоживущими и высокоактивными отходами (ДВАО). Спикер озвучил, что решение этой задачи — в использовании реакторов на быстрых нейтронах в замкнутом ЯТЦ и привел в качестве примера российский проект «Прорыв».

Как отметили организаторы мероприятия, атомная энергетика имеет большое значение для обеспечения энергобезопасности Украины.

При этом в современном обществе крайне важна не только эффективная и безаварийная эксплуатация АЭС, но и предоставление населению актуальной, технически грамотной и достоверной информации о процессах, происходящих в данной отрасли.


20151204_1457122

IMG_3725

 

IMG_3758

20151204_1458592

 

Переводчик — Translate
Архивы
No weather data found for [, , vertical]