Информационный портал

китай

Підготовка шахіста потребує зусиль, і це вимагає відповідного фінансування – Леонід Ніколаєв

img_0867З 18 до 31 жовтня в грузинському місті Батумі проходив чемпіонат світу з шахів, в якому брали участь діти в трьох вікових категоріях: до 8, 10 і 12 років. 66 країн відправило понад 700 учасників змагатися за звання чемпіона світу 2016. Честь нашої країни захищало 12 юних шахістів, серед них – шестикласник Данило Білецький. Для київського школяра змагання такого рівня стали дебютними: він не лише посів 44-е почесне місце серед 137 гравців своєї категорії, а й побачив справжню «шахову тусовку». Він радо поділився з нами своїми враженнями від поїздки. До нашої розмови також долучився і тренер Данила – Леонід Ніколаєв.

Що вам найбільше сподобалось під час проведення чемпіонату світу?

Данило Білецький: Дуже сподобалось, що було багато учасників з високим рівнем гри. Мене найбільше вразили останні, найбільш важливі партії.

Читать далее

Китайський часник витісняє український з прилавків супермаркетів

Хтось запустив на ринок продукцію, яка більше тижня не зберігається, а на смак нагадує – мило

Це сором! Так емоційно прокоментувала дефіцит на прилавках супермаркетів якісного та недорогого українського часнику журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» голова Ради жінок-фермерів України Людмила Клебанова. Вона впевнена, що часник для українців завжди був, і в усі часи буде  основним продуктом для борщового набору.

«Ви знаєте, я сама дивуюся. У нашу багату чорноземами сонячну Україну стали вже завозити часник з Китаю? Це сором, сором і ганьба. Нам ще китайського часника тут не вистачало. Та й ще по 106 грн за кіло. Розумієте, – цибуля, часник, капуста, картопля для господині завжди були під рукою, стоїли копійки тому, що входили в борщовий набір», – уточнила Людмила Клебанова.

Вона також зауважила, що замість дефіциту цього продукту, ще зовсім недавно ми збиралися експортувати український часник в країни Європейського Союзу.

«Якщо я не помиляюся, коли міністром сільського господарства був Швайка, то часник збиралися експортувати до Франції. Французькі кулінари завжди були в захваті від смакових якостей українського часнику. За яких – то причин ми не змогли забезпечити потрібну кількість тонн часнику і контракт був зірваний», – підкреслила Людмила Генадіївна.

Голова Ради жінок-фермерів України звернула увагу і на ключовий фактор, який призводить до дефіциту сільгосппродуктів на прилавках – нестача обігових коштів.

«Доступу у фермерів до кредитів, як таким, практично немає. Було повідомлення, що держава готова надати банкам суму в 300 млн грн, щоб здешевити ці кредити. Але, це – крапля в морі», – зазначила Людмила Клебанова.

Вона також додала, що сьогодні комерційні банки пропонують фермерам кредити, але під дуже високі відсотки. При цьому, ніяк не бажають враховувати сезонність сільськогосподарського виробництва.

«Ми, фермери, працюємо «як Буратіно» – гроші «зариваємо» в землю, і чекаємо, «коли вони зійдуть». У цей час грошей у фермерських господарств немає. Брати кредити, і починати відразу через місяць уже віддавати відсотки – це дуже і дуже важко. Таке можуть дозволити собі дуже небагато людей», – підкреслила фермер.

Людмила Клебанова наголосила, що однією з причин занепаду сільського господарства в Україні вона бачить брак професіоналів у профільному міністерстві.

«Піднявся долар. Подивіться на вартість продуктів харчування в магазинах. Була гречка по 8грн, а стала – 20 грн, продавали рис по 10 грн, а стали – по 30 грн. Закупівельна ціна на нашу фермерську продукцію, залишилася на старому рівні. Вершки з фермерської праці знімають перекупники і торгівля. Ми, фермери, на жаль ніяк не можемо розпоряджатися своєю продукцією. Ми все зробили, виростили, а приходить покупець-експортер і диктує ціни. Ми, на жаль, нічого виправити не можемо», – констатувала ситуацію, що склалася в галузі голова Ради жінок-фермерів України.

Експерт також зауважила, що для того, щоб знати потреби у виробництві саме по кожному сегменту вирощуваної продукції, в тому числі і часнику, потрібні всього кілька досвідчених маркетологів, які б системно займалися вивченням ринку збуту продукції.

«Один рік в Україні виробляють часник, інший рік – не виробляють. Немає у нас в галузі маркетингу, системного вивчення ринку, немає кваліфікованих фахівців, які постійно опікувались би виробництвом кожного виду продуктів. У них були б і свої ринки збуту, вони б розвивалися. А так – часник вирощують, як попутний товар. Тому, напевно і склалась така ситуація, плюс рік був сухий», – підсумувала Людмила Клебанова.

Владислав Кордік

«Місто-інфраструктура»

Авиакатастрофа с Sukhoi Superjet – 100 в Индонезии

 Sukhoi Superjet 100-95BСитуация с российским авиалайнером Superjet-100, пропавшем сегодня в Индонезии, может иметь пусть и не кардинальные, но весьма серьезные последствия для продвижения этого самолета – по сути, надежды российского авиастроения в этом классе, – на мировом рынке.

Напомним: сегодня самолет Superjet-100 пропал с радаров, совершая показательный полет в Джакарте. Как сообщили власти Индонезии, на борту пропавшего самолета находятся 44 человека, включая экипаж: восемь россиян и 36 граждан других стран. Российский авиалайнер SSJ-100 прибыл в Джакарту 9 мая в рамках демонстрационного тура по шести странам Азии. Ранее самолет побывал в Мьянме, Пакистане и Казахстане, где его показали членам правительств этих государств и военному руководству.  После Индонезии запланировано посещение еще двух азиатских стран: Лаоса и Вьетнама.

Читать далее

В Китае обнаружены доисторические останки мамонта

археологические раскопкиВ китайской провинции Хэбэй обнаружены окаменелые слоновый бивень и фрагменты скелета. По данным предварительной экспертизы окаменелые останки принадлежат мамонту.

Передняя часть бивня уже имела повреждения, его длина составляет примерно 80 см, а максимальный диаметр, около 18 см. Останки, связанные с бивнем, хотя пока не были полностью раскопаны, напоминают кость черепа мамонта.

По оценкам китайских ученых, мамонт обитал на севере Евразии примерно с 1,8 млн по 10 тыс лет до нашей эры  Его рассматривают как «знак» завершения последнего ледникового периода.

Читать далее

Переводчик – Translate
Архивы
No weather data found for [, , vertical]