Информационный портал

шахи

Підготовка шахіста потребує зусиль, і це вимагає відповідного фінансування — Леонід Ніколаєв

img_0867З 18 до 31 жовтня в грузинському місті Батумі проходив чемпіонат світу з шахів, в якому брали участь діти в трьох вікових категоріях: до 8, 10 і 12 років. 66 країн відправило понад 700 учасників змагатися за звання чемпіона світу 2016. Честь нашої країни захищало 12 юних шахістів, серед них – шестикласник Данило Білецький. Для київського школяра змагання такого рівня стали дебютними: він не лише посів 44-е почесне місце серед 137 гравців своєї категорії, а й побачив справжню «шахову тусовку». Він радо поділився з нами своїми враженнями від поїздки. До нашої розмови також долучився і тренер Данила – Леонід Ніколаєв.

Що вам найбільше сподобалось під час проведення чемпіонату світу?

Данило Білецький: Дуже сподобалось, що було багато учасників з високим рівнем гри. Мене найбільше вразили останні, найбільш важливі партії.

Леонід Ніколаєв: Сподобалася гарна організація. Під час чемпіонату також проходив Конгрес грузинської федерації з шахів, в якому брала участь Майя Чибурданідзе (легендарна грузинська шахістка, чемпіонка світу, 9-кратна переможниця шахових Олімпіад – прим. автора). Вона також проживала в готелі, харчувалася з нами за сусіднім столиком. Даня навіть в неї автограф взяв. Проте поспілкуватися не вдалося: вона дуже закрита людина.

Як ви оцінюєте свій результат в цих змаганнях?

Леонід Ніколаєв: Данило боровся. Міг би більше набрати очок, але занадто хвилювався. Вважаю, для дебюту добре.

img_0864Данило Білецький: Мої суперники були сильні, тому я довго обмірковував кожен свій крок і через це потрапляв в цейтноти (нестача часу для обдумування ходів – прим. автора). Окрім тренера, зі мною на змагання поїхав також дідусь. Після гри він мені говорив: «Треба було швидше думати на початку, щоб залишалося більше часу в кінці».

Скільки було зіграно партій за чемпіонат? І яка тривалість кожної?

Данило Білецький: Я зіграв 11 партій. Виграв 6, програв 4 і одну зіграв внічию.

Кожна партія починалась в 15:00 і тривала приблизно чотири години.

Леонід Ніколаєв: Бувало таке, що учасники грали і до 20:30.

Даниле, і як ти відновлював сили після таких тривалих партій?

Данило Білецький: Я ходив на набережну, катався на велосипеді, ходив в басейн і добре їв.

Які країни, на Вашу думку, найсильніші в шахах?

Леонід Ніколаєв: У дитячих шахах зазвичай найкраще себе проявляють країни Сходу: Індія, Китай. Ще гарні позиції займають закавказькі республіки: Вірменія, Азербайджан, Грузія. Традиційно сильна багаточисленна команда Росії.

Данило Білецький: США, бо за них виступають всі нації світу.

img_0872А чого не вистачає в Києві для гарної підготовки? Що потрібно змінити?

Данило Білецький: Я б змінив ліцей. Там задають багато завдань, і мені не вистачає часу займатися шахами. Також я ходжу на плавання і відвідую художню школу. Лише на вихідних мені вдається приділити кілька годин своєму захопленню.

Леонід Ніколаєв: Бракує уваги столичної влади. От наприклад, якщо ми приїжджаємо на чемпіонат України в Херсон чи Миколаїв, то на відкриття турніру приходить мер міста чи його замісник. До нас не те, що мер чи заступник мера, навіть керівник управління ніколи не приходив! Кадри там [в управлінні] не міняються і їх ставлення до шахів теж.

Значить, потрібно зміцнювати те, що є?

Леонід Ніколаєв: Для такого міста як Київ потрібно організувати окремий шаховий клуб, в приміщенні якого можна було б проводити міські турніри.

img_0858Можливо, ближче до виборів влада почне рухатись?

Леонід Ніколаєв: Знаєте, гіршої ситуації із шазами, як зараз, не було ніколи. Якщо раніше управління щось робило, то зараз – взагалі повна тиша.

Не варто забувати про ще один нюанс. В свій час Кабміном було ухвалено рішення, що всі тренери, працівники спортивних шкіл повинні мати вищу фізкультурну освіту. У нашу шахову школу «Авангард» ми не можемо взяти нового тренера, тому що шахіста з відповідною освітою знайти майже неможливо. В інститутах фізкультури не готують тренерів з шахів. Це не престижна спеціальність, я вже мовчу про рівень зарплат: у нас базова ставка – 1 500 тисячі гривень. Усі закони, ухвалені на вищому рівні, завдають шкоди шахам. А от ще ми маємо користуватись нормативними документами Кабміну, які часом один одному суперечать. Популярність шахів велика, але допомоги від нашої держави немає.

В принципі, шахова Україна займає гарні позиції у світі.

img_0856Леонід Ніколаєв: Гарні позиції вона займає в дорослих шахах через те, що було напрацьовано 10 – 15 років тому. Саме завдяки цим здобуткам, нашим олімпійцям вдається показати високі результати.

А от молоде покоління уже не конкурентоздатне. Підготовка шахіста потребує фізичних та психологічних зусиль, і це вимагає відповідного фінансування.

Підтримка держави – важлива. Нещодавно, як тільки ми повернулися з Батумі, я зайшов на сайт. Дівчинка із Росії, яка стала чемпіонкою до 12 років в Батумі, отримала ключі від двохкімнатної квартири в Підмосков’ї. Відчуйте різницю.

Даниле, а ти б погодився виступати за іншу країну і прийняти її громадянство, якби тобі за це запропонували якусь нагороду, наприклад, двохкімнатну квартиру?

Данило Білецький: Ні, бо я люблю свою країну.

Вікторія Тернавська

Один день із життя шахового клубу «Авангард»

img_0825В шахово-шашковій школі «Авангард» панує напружена атмосфера: о 12:00 юні шахісти розігрують останні партії в рамках чергового Турніру вихідного дня.

В залі, заставленому довжелезними столами, розмістилось зо три десятка дітей 6 – 12 років. Ці учасники не грають ради розваги, вони таким чином тренуються: безперестанно аналізують свої ходи, спостерігають за емоціями опонента і майже не помічають спалахи фотокамери.

На одному із столів виблискують два кубки. Як пояснює тренер Павло Попов, діти змагаються в двох категоріях: перший розряд та 2 – 4 розряди.  В першій групі змагаються найсильніші учасники, які мають 1 800 – 1 999 очок за рейтингом Ело (система індивідуальних коефіцієнтів шахістів).

Шахісти 2 – 4 розрядів мають меншу кількість очок – від 1 000 до 1 799. З кожною перемогою цей рейтинг росте, а з ним – і впевненість дитини в своїх силах.

Хто виграє всі чотири партії, здобуває кубок на цілий тиждень –  до наступного Турніру вихідного дня і оголошення нового переможця. Чимось така система нагадує міжнародні конкурси краси, коли  новоспечена Міс Світу/Всесвіту отримує корону з рук попередньої переможниці. Павло Павлович усміхається на мою аналогію і навіть погоджується з нею.

img_0842Та все-таки кубок в «Авангарді»  – це стимул вигравати всі партії. Адже щоб забрати нагороду назавжди додому, потрібно завойовувати першу позицію не одну неділю.

Під час нашої розмови до Павла Павловича постійно підбігають дітлахи, усно звітуючи про результати партій. Тренер ретельно фіксує дані в табличках, накреслених на папері формату А4. І кожен шахіст з надією в голосі запитає: «Так яке у мене місце»?

На переможців сумно дивляться їхні товариші, але вони мужньо переживають свою поразку. До них ніхто не підходить, не радує. Можливо, в цей момент ніхто не хоче заважати їм аналізувати помилки і взагалі лізти в душу. Я не стримуюсь і все-таки питаю у Павла Попова: «А ось що ви говорите тим дітям, хто програє на турнірах»?

«Я навожу приклад інших дітей, які також переживали поразки.  Загалом, ті, хто проходять через програші, стають врешті-решт переможцями», –  відповідає молодий чоловік.

А от восьмирічну Марійку Манько невдачі не лякають, вона ставиться до них спокійно. І щоб підтвердити свою думку, чорнява дівчинка починає наводити цитату кубинського шахіста Хосе Рауля Капабланки:

«Ви можете дізнатись більше із програної гри, ніж з виграної».

img_0852Шахами моя юна співрозмовниця почала займатись, як і більшість її колег, в шестирічному віці. Одного разу мама показали їй шахи і таким чином розпалила не дитячий інтерес до світу рокіровок та ендшпілів.

За кілька років Марійка встигла побувати на шахових чемпіонатах в Житомирі, Одесі, Миколаєві.

«Найбільше сподобалась Одеса, бо там море», – каже вона. А потім усміхаючись додає: «А ще там медузи!».

Тренер Леонід Вікторович Ніколаєв називає маленьку шахістку майбутньою чемпіонкою України. У цьому навіть важко засумніватися: щодня Марійка приділяє одну-дві години тренуванням, а нещодавно взялася розбирати «300 избранных партий Алехина».

Останнього вона вважає взірцем для наслідування.

І Марії Манько, і тренеру Павлу Попову я поставила одне й те саме запитання: «Якими рисами характеру має володіти хороший шахіст»?

З їхніх відповідей можна вивести справжню «формулу успіху»: концентрація + уважність + бажання перемагати + постійні тренування + гарний настрій.

Вікторія Теравська

Переводчик — Translate
Архивы
No weather data found for [, , vertical]