Коммунальная теплоэнергетикаМукачевоНовости

У найближчі роки ми можемо втратити основну масу об’єктів централізованого теплопостачання — експерт

Александр Сигал

З серпня 2017 року набрав чинності закон України №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Слід зазначити, що даний закон депутати виносили на розгляд шість разів, весь час відправляючи матеріал на повторні читання. В результаті, ще на рівні законопроекту було внесено більше десятка поправок, які на жаль, не поліпшили якість документа. Закон вже набув чинності, але так і не відповів на всі проблемні питання, заради яких він створювався.

«Ми весь час намагаємося поставити віз попереду коня. Я двома руками, за всі прилади обліку, але враховувати треба позитивний, а не негативний досвід. Якщо ми проклали нову теплотрасу, то і на початку її і в кінці повинен стояти прилад обліку. Але, як бути, якщо вся теплотраса у нас в дірках і частина гарячої води витікає в землю, а ми ставимо на неї прилад обліку», — поділився своїми думками голова експертної групи з проблем теплопостачання Громадської ради Мінрегіонбуду Олександр Сігал.

Експерт також вважає, що установка приладів обліку, захід необхідний, але вторинний. Так, вона дуже потрібна, дуже важлива, але лише після проведеної модернізації тепломереж. Спочатку потрібно модернізувати систему, а лише потім, на кожну модернізовану частину, ставити весь комплекс приладів обліку.

«Уявіть собі, у вас в квартирі тече кран. Вода йде в каналізацію. Ви замість того, щоб поміняти прокладку в крані, за ті ж гроші ставите лічильник, щоб обраховувати, скільки води у вас витекло. Ви б так зробили у себе в квартирі, — ні. Так чим міська тепломережа відрізняється від вашої квартири? Ставити прилади обліку на повністю розвалену систему немає ніякого сенсу. Ми ставимо ці прилади для того, щоб довести, що система розвалюється, так і без приладів обліку це зрозуміло», — констатував Олександр Сігал.

У той же час, господарська діяльність теплопостачальних організацій, незважаючи на зростання тарифів, не продукує необхідних для її модернізації засобів.

«З підвищенням ролі децентралізації було офіційно оголошено, що в бюджетах міст (на місцях) більш ніж достатньо грошей для модернізації муніципальних систем водо — теплопостачання та інших. Однак, мабуть в цьому сумнівається і саме декларує цей уряд, інакше навіщо було б створювати державний Фонд енергоефективності з бюджетом запозичень в 50 млн. дол. В 2018 році, що в перерахунку приблизно на 200 українських міст складе 7,5 млн. грн. в рік для одного міста. По суті ця сума достатня для перекладки 5-7 км. теплотрас в двотрубному обчисленні. У Києві — 2,7 тис. Км. теплотрас в двотрубному обчисленні. Такими темпами старі труби на нові можна буде поміняти за 300 років», — уточнив Олександр Сігал.

Чи не кожен мер зважиться забрати кошти від вчителів і лікарів, і віддати на ремонт тепломереж. Чим це загрожує?

«Уже в найближчі роки ми можемо втратити основну масу об’єктів централізованого теплопостачання. Так, за 2015-2017 роки ми втратили більше 30% протяжності теплових мереж в Україні. Так, за станом на 2013 рік ми мали 27 тис. км. теплотрас в двотрубному обчисленні, а на 1 січня 2018 року — 20, 8 тис. км. Вже недалекий той рік, коли ми зможемо залишитися взагалі без централізованого теплопостачання в країні. Схоже, що це стане ексклюзивною перевагою трьох — чотирьох міст, таких, як Київ, Харків, Одеса і Запоріжжя», — констатував експерт.

Люди з одного боку добре розуміють, що в ремонти і модернізацію централізованого теплопостачання сьогодні вкладаються копійки, і це рано чи пізно призведе населення до того, що доведеться відмовитися від цієї послуги.

«У зв’язку з неякісними і невідремонтованими системами теплопостачання, втрати в теплотрасах (як уже зараз в Кропивницькому) вони досягають 60%, що відповідно збільшує обсяги необхідних коштів на опалення. Виникає ситуація, коли вже обидва боки, міська влада і населення, не мають матеріальних ресурсів платити за такі втрати і, намагаючись їх уникнути, знищують систему централізованого теплопостачання. Адже на перший погляд, газовий котел на стіні, що забезпечує теплопостачання без втрат в теплотрасах, — відмінний вихід», — звернув увагу Олександр Сігал.

Але такого простого виходу, як перехід всім містом на систему індивідуального опалення, на жаль, не існує, тому що веде за собою цілий комплекс ще більш складних проблем.

Владислав Кордік

«Місто-інфраструктура»

Будет интересно почитать

Back to top button