Информационный портал

Агробизнес

Как украинскому школьнику поступить в вуз мечты

Система образования и вступительная кампания в Украине значительно отличаются от зарубежной. В украинских школах и вузах акцент ставится на получение теоретических знаний, в зарубежных главная задача, – уметь применять эти знания на практике. О том, чем и к чему необходимо готовиться школьнику при поступлении за рубеж рассказали эксперты образовательной кампании DEC education на пресс-завтраке с представителями СМИ.

Читать далее

У українців відберуть землю за законами Стародавнього Риму

Зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення одна з обіцянок, яке дав Міжнародному валютному фонду (МВФ). На початку жовтня української влади нагадав про нього. І ось у Верховній Раді зареєстрований «земельну» законопроект №7244.

З цієї дати він може бути скасований, але за умови, що буде прийнятий законопроект про обіг земель. Влада взялася за розробку такого механізму. Гройсман обіцяв, що купити земельні ділянки зможуть лише українські громадяни, але не іноземці.

А в Міністерстві аграрної політики (МінАПК) пропонували спочатку ввести ринок довгострокової оренди, а не продажі.

Читать далее

Кількість безробітних станом на 1 вересня 2017 року скоротилася на 12%

Завдяки підвищенню результативності роботи державної служби зайнятості у напрямку оперативного працевлаштування громадян, кількість безробітних станом на 1 вересня 2017 року, у  порівнянні з відповідною датою 2016 року, скоротилася на 12% (на 44 тис.) та становила 312 тис.

Читать далее

Продукты растительного происхождения напичканы консервантами и стабилизаторами – Анна Лавренюк

В Украине давно назрела необходимость привести к единому знаменателю маркировку продуктов, в которых содержится молоко. Более того, необходимо выдвигать к соблюдению особые требования по маркировке таких продуктов. Так считает Анна Лавренюк, вице-президент ассоциации производителей молока. По ее словам, все члены ассоциации поддерживают принятое в Люксембурге решение судебной палаты ЕС.

В нем указывается, что при маркировке продуктов, имеющих растительную основу, производитель лишается права давать им «молочные» названия.

«Всеукраинский аграрный совет разработал изменения в Закон «О молоке и молочных продуктах». Данные изменения предусматривают три основных пункта для их соблюдения производителями товаров растительного происхождения. Первый – введение понятия «молоко-содержащий продукт», второй – установить особые требования по их маркировке, трете – жесткая ответственность за нарушение этих требований».

Речь идет о запрете в производстве молочных продуктов использовать жиры и белки не молочного происхождения а также различного рода консервантов и стабилизаторов.

Продукты, напичканные разного рода химией и жирами не молочного происхождения, также должны иметь маркировку крупным шрифтом и продаваться отдельно от нормального молока и сыров.

В законопроекте имеет также значение пункт, согласно которому ответственность за нарушение правил маркировки продуктов и условиях их продажи несут не только производители, но и торговых супермаркетов.

Анна Лавренюк также уточнила, что наглая фальсификация молочных продуктов приводит сегодня к нечестной конкуренции между перерабатывающими молочное сырье предприятиями и закрытию целых направлений молочного производства.

«Бесконтрольное использование растительных заменителей сегодня может привести к ухудшению здоровья населения».

Предприятия-члены ассоциации всеукраинского аграрного совета рассчитывают, что подготовленный ими в соответствии с требованиями ЕС законопроект сможет вступить в силу уже к Новому, 2018 году.

Україна почала іномовлення кримськотатарською мовою

atr

Міністерство інформаційної політики України провело прес-конференцію, яка була присвячена запуску кримськотатарської редакції каналу іномовлення UA/TV Мультимедійної платформи іномовлення України.
Перший заступник Міністра Еміне Джапарова повідомила, що проект реалізовується в рамках Стратегії публічної дипломатії кримських татар.
«Запуск кримськотатарської редакції означає, що про кримських татар дізнається ще більша аудиторія, у першу чергу закордонна, що лежить в основі розробленої Стратегії публічної дипломатії кримських татар. Для МІП ключовою є інформаційна реінтеграція Криму. До 2014 року рівень дистанції між українцями та кримськими татарами був надзвичайно великим. Тематику Криму та корінного народу потрібно доносити до українського суспільства. Кримські татари – народ, який готовий ділитися файлами ненасильницької, безкровної боротьби», — наголосила Еміне Джапарова.
За словами керівника кримськотатарської редакції іномовлення Халісе Зінедін, крім щоденних новин, кримськотатарською мовою заплановані передачі про науку, культуру і туризм.
«Наше мовлення починається з новин кримськотатарською мовою — кожен день ми присвячуємо новинам України 10-15 хвилин. Крім того, заплановані передачі кримськотатарською мовою про науку, культуру і туризм. Буде продовжено спільний проект з Радіо «Свобода», який називається «Еліфбе» (Алфавіт — ред.) та проект «Тугра» про історію Криму і Кримського ханства. Ми також презентували програму «Новини очима дітей», — зазначила Халісе Зінедін.

_dsc01241-670

В той же час, генеральний директор ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України Людмила Березовська відмітила, що в цьому році, крім кримськотатарських програм, здійснено запуск іномовлення арабською мовою.

«На сьогодні вже є ефіри арабською мовою, і нарешті відбувся запуск ефіру кримськотатарською мовою. У рамках трансляції каналу кожного дня передбачається година ефіру з повтором увечері. У подальшому планується багато проектів, які стосуються життя в Україні в цілому», — уточнила генеральний директор ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України.

Обидва ефіри виходять двічі на день — по півгодини зранку і повторення ввечері. Перші два проекти були здійснені завдяки ентузіазму і підтримки Міністерства інформаційної політики.
«Враховуючи, що в 2016 році на іномовлення не було виділено грошей, тобто, воно не фінансувалося бюджетом, я можу сказати, що ми багато досягли навіть без грошей, але це все завдяки нашому ентузіазму і підтримці Міністерства інформполітики», — підкреслила Людмила Березовська.
Вона також зазначила, що з Нового року планує запустити нові проекти, мета яких — розповідати світові, чим сьогодні живе Україна.
«Наше завдання — розповісти світу, що Україна — це не тільки війна і Чорнобиль. Це дуже багатогранна країна, це люди, культура, історія», — резюмувала гендиректор «Мультимедійної платформи іномовлення України».

Украина увеличила производство мясопродуктов на 2,7%

За 10 месяцев 2016-го, совокупное производство мяса и мясопродуктов в Украине превышает прошлогодние результаты на 2,7%. Об этом сообщает Аналитический отдел Ассоциации «Свиноводы Украины».

%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f-1По-прежнему прирост обеспечило активнее производство свежего, охлажденного и мороженого мяса. «Отставание» объемов выпуска мясопродуктов несколько уменьшилось, по сравнению с первым полугодием текущего года (-9,2% против −10,3% в первой половине 2015-го). Однако, оно ощутимо нивелирует положительный эффект от наращивания производства мяса. Так, +6% к объемам переработки мяса, преимущественно обеспечила замороженное мясо птицы. Несколько скромнее результаты продемонстрировали свежая и охлажденная свинина и говядина — плюс 7,7 тыс. т каждая (3,8% и 19,3%).

Сокращение производства колбасных изделий несколько замедлилось. Поэтому разница между нынешними и прошлогодними объемами в январе-октябре составляет 1,5% против 3,2% по итогам первой половины года. В частности, постепенно восстанавливается производство сушеных, вяленых и варено-копченых колбас, а производство вареных мясных изделий прекратило падение.

В Украине катастрофически упал экспорт свинины — аналитик

Pigs who are photographed on one of farms

Экспорт отечественной свинины за девять месяцев 2016 года сократился в двадцать раз. Об этом заявил аналитик международной организации Food and Agriculture Organization (FAO), которая работает под эгидой ООН, Андрей Панкратов, — передает пресс-служба ассоциации «Свинари Украины». Эти данные Андрей Панкратов обнародовал во время заседания за круглым столом рабочей группы, организованное ассоциацией «Свинари Украины».

«Экспорт украинской свинины практически прекратился. То, что сейчас производится, остается на внутреннем рынке и оказывает ценовое давление на продажи. Это является не очень позитивным показателем», — отметил эксперт.

Он также добавил, что причины данного явления в экономике предельно просты – потеря российского рынка, периодические вспышки болезни африканской чумы свиней в Украине и отсутствие новых стратегических партнеров.

«У нас остался всего лишь один покупатель для украинского поголовья свиней – Грузия. Тем не менее, утверждать, что свиньи сейчас массово вывозятся из страны, тоже нельзя. Наоборот, вывозится лишь мизерная часть поголовья – 0,2% от общих объемов, которые продуцируются внутри страны», — уточнил аналитик.

Андрей Панкратов обратил внимание и на реальную цифру отгрузки за рубеж живых свиней.

«За январь – сентябрь нынешнего года Украина отправила на экспорт 18 тыс. голов свиней», — сказал он.

В работе круглого стола приняли участие специалисты Министерства аграрной политики Украины, Министерства Экологии, эксперты Мирового банка, ЕБРР, ФАО и других международных организаций и аграрных ассоциаций.

Приватизація виведе з тіньового обороту мільйони гектарів чорнозему – О.Зубрицький

Якщо в Україні буде проведений референдум стосовно приватизації землі, то його результат буде однозначно на користь приватизації.
Про це в інтерв’ю журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» заявив радник міністра аграрної політики і продовольства України Олексій Зубрицький.

Читать далее

Подорожчання соняшникової олії може бути пов’язано з рекордним експортом – А.Заїка

Головна проблема в економіці України полягає у відсутності стратегії проведення реформ. І не лише стратегії, а відсутності реалізації самих реформ.

Про це в інтерв’ю журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» заявив фінансовий експерт Анатолій Заїка, давая коментар на повідомлення Міністерства аграрної політики про те, що у нас на експорт відправляється 92% виробленого в країні соняшникової олії. У той же час, ціна на цей продукт для населення продовжують зростати і ціна соняшникової олії на полицях супермаркетів вже становить від 30 до 40 грн за літр.

Читать далее

Гречку й жито на відміну від ріпаку аграріям вирощувати стало не вигідно – О. Шевченко

Аграрії, на жаль, до сьогоднішнього дня так і не побачили систему гнучкою фінансової підтримки від держави для того, щоб впливати на процеси, які відбуваються в сільському господарстві.

«Чому не хочуть жито сіяти? — Ціна маленька. Чому у нас не хочуть гречку сіяти — низька ціна. Так стимулюйте їх виробництво від держави. Тоді кожен буде знати, що якщо він посіє гектар жита чи гречки, то отримає компенсацію, він зможе вважати крім витрат ще й доходи. У житті виходить все навпаки, — виконавча влада — центральні органи влади — самі по собі, а аграрії — самі по собі», — заявив в Національній академії Аграрних наук директор департаменту Агропромислового розвитку Київської обласної адміністрації Олександр Шевченко.

Він вважає, що використовуючи такий потужний важель, як підтримка, держава матиме можливість стимулювати утримання тваринництва.

«Це виробництво органіки та внесення добрив на полях, і насичення ринку більш дешевою продукцією, особливо тваринницькою, якої наше населення недоїдає — ні м’яса, ні молока, ні риби», — уточнив Олександр Шевченко.

Він також зауважив, що на агросектор з боку фіскальної служби постійно йдуть нападки.

«То намагаються відібрати режим ПДВ, потім роблять спроби відібрати спеціальний режим оподаткування — це наш фіксований податок», — підкреслив директор департаменту Агропромислового розвитку Київської обласної адміністрації.

Він також звернув увагу на велику внутрігалузеву проблему в сільському господарстві.

«Ми відстаємо з інноваціями від інших країн. Я сьогодні розмовляв з представниками науки. Той потенціал, на якому вони сидять, він на жаль не працює і мертвим вантажем лежить в Академії НАН України. Його треба вихлюпувати безпосередньо до товаровиробників, щоб кожен мав цей багаж знань, вмів ним ефективно управляти і користуватися. У науку важливо інвестувати гроші», — підсумував Олександр Шевченко.

Владислав Кордік

Місто-інфраструктура

Третину врожаю сої та кукурудзи погубила серпнева спека — О. Коваленко

Українським аграріям доводиться активно пристосовуватися до вирощування сільськогосподарських культур в умовах зміни кліматичних умов на території України.

Зміни клімату призвели до втрат 25-30% пізніх культур

«Те, що п’ять років тому вважалося добре і ми на кукурудзі встановлювали європейські рекорди врожайності — у 2011 році було 190 центнерів з 80 га, то зараз ці гібриди та технології їх вирощування не відповідають духові часу. Потрібно пристосовуватися до обробки грунту і все розкладати по поличках — від обробки грунтів до відбору гібридів, які витримують більш жорсткі кліматичні умови. Намагаємося також підтягти рослини по вегетації», — заявив в Національній Аграрної академії наук сільгоспвиробник з Черкаської області Олександр Коваленко. За його словами, в нинішньому році термін вегетації рослин в результаті зміни кліматичних умов виявився на місяць менше, ніж зазвичай.

«Якщо для вегетації сонячної кукурудзи зазвичай достатньо 120 днів, то в результаті пониження температур на початку вегетації 15 -20 днів були упущені. Так само серпнева спека зупинила вегетацію рослин днів на 15-20. У сумі місяць з 120 днів було втрачено», — зазначив Олександр Коваленко.

Він також зазначив, що за думками науковців на врожайність культур суттєво вплинула зміна клімату.

«Пряма кореляція — 25-30% недобору врожаю тільки в нинішньому році. Мова йде про пізні культури — сою, кукурудзу та соняшник», — зазначив аграрій.

Владислав Кордік

Місто-інфраструктура

Китайський часник витісняє український з прилавків супермаркетів

Хтось запустив на ринок продукцію, яка більше тижня не зберігається, а на смак нагадує – мило

Це сором! Так емоційно прокоментувала дефіцит на прилавках супермаркетів якісного та недорогого українського часнику журналісту інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» голова Ради жінок-фермерів України Людмила Клебанова. Вона впевнена, що часник для українців завжди був, і в усі часи буде  основним продуктом для борщового набору.

«Ви знаєте, я сама дивуюся. У нашу багату чорноземами сонячну Україну стали вже завозити часник з Китаю? Це сором, сором і ганьба. Нам ще китайського часника тут не вистачало. Та й ще по 106 грн за кіло. Розумієте, — цибуля, часник, капуста, картопля для господині завжди були під рукою, стоїли копійки тому, що входили в борщовий набір», — уточнила Людмила Клебанова.

Вона також зауважила, що замість дефіциту цього продукту, ще зовсім недавно ми збиралися експортувати український часник в країни Європейського Союзу.

«Якщо я не помиляюся, коли міністром сільського господарства був Швайка, то часник збиралися експортувати до Франції. Французькі кулінари завжди були в захваті від смакових якостей українського часнику. За яких — то причин ми не змогли забезпечити потрібну кількість тонн часнику і контракт був зірваний», — підкреслила Людмила Генадіївна.

Голова Ради жінок-фермерів України звернула увагу і на ключовий фактор, який призводить до дефіциту сільгосппродуктів на прилавках — нестача обігових коштів.

«Доступу у фермерів до кредитів, як таким, практично немає. Було повідомлення, що держава готова надати банкам суму в 300 млн грн, щоб здешевити ці кредити. Але, це — крапля в морі», — зазначила Людмила Клебанова.

Вона також додала, що сьогодні комерційні банки пропонують фермерам кредити, але під дуже високі відсотки. При цьому, ніяк не бажають враховувати сезонність сільськогосподарського виробництва.

«Ми, фермери, працюємо «як Буратіно» — гроші «зариваємо» в землю, і чекаємо, «коли вони зійдуть». У цей час грошей у фермерських господарств немає. Брати кредити, і починати відразу через місяць уже віддавати відсотки — це дуже і дуже важко. Таке можуть дозволити собі дуже небагато людей», — підкреслила фермер.

Людмила Клебанова наголосила, що однією з причин занепаду сільського господарства в Україні вона бачить брак професіоналів у профільному міністерстві.

«Піднявся долар. Подивіться на вартість продуктів харчування в магазинах. Була гречка по 8грн, а стала — 20 грн, продавали рис по 10 грн, а стали — по 30 грн. Закупівельна ціна на нашу фермерську продукцію, залишилася на старому рівні. Вершки з фермерської праці знімають перекупники і торгівля. Ми, фермери, на жаль ніяк не можемо розпоряджатися своєю продукцією. Ми все зробили, виростили, а приходить покупець-експортер і диктує ціни. Ми, на жаль, нічого виправити не можемо», — констатувала ситуацію, що склалася в галузі голова Ради жінок-фермерів України.

Експерт також зауважила, що для того, щоб знати потреби у виробництві саме по кожному сегменту вирощуваної продукції, в тому числі і часнику, потрібні всього кілька досвідчених маркетологів, які б системно займалися вивченням ринку збуту продукції.

«Один рік в Україні виробляють часник, інший рік — не виробляють. Немає у нас в галузі маркетингу, системного вивчення ринку, немає кваліфікованих фахівців, які постійно опікувались би виробництвом кожного виду продуктів. У них були б і свої ринки збуту, вони б розвивалися. А так — часник вирощують, як попутний товар. Тому, напевно і склалась така ситуація, плюс рік був сухий», — підсумувала Людмила Клебанова.

Владислав Кордік

«Місто-інфраструктура»

Переводчик — Translate
Архивы
No weather data found for [, , vertical]