Информационный портал
Національна опера: репертуар у червні
Репертуар першого літнього місяця в Національній опері України традиційно багатий постановками, в яких все як у житті — і сміх, і сльози, і любов. Балет «За двома зайцями» дасть не тільки заряд позитивних емоцій, а й подарує зустріч з драматичним актором Олексієм Вертинським в ролі Старого Голохвастого. Посміятися над пригодами Фігаро буде можливість і в оперній виставі «Севільський цирульник», і в балеті «Весілля Фігаро». Поринути в епоху Олександра Дюма і його «Дами з камеліями» можна буде, відвідавши й однойменний балет, і оперу «Травіата». Улюбленець столичної публіки, якого преса вже охрестила українським Паваротті — Валентин Дитюк порадує одразу кількома партіями, в тому числі яскравим тандемом з метром Тарасом Штондою. А провідна солістка Нацопери Анжеліна Швачка постане перед шанувальниками у двох найяскравіших образах — Кармен і Попелюшки в однойменних оперних виставах.
Виставка «Літній щоденник»
З 20 червня по 15 вересня 2019 р. Музей сучасного мистецтва України запрошує відвідати виставку «Літній щоденник». Музейна збірка.
На виставці буде представлено «збірник вражень» від тих, кого зараз називають «класиками» і тих, кого віднесуть до наших сучасників, які розповідають вже новою мистецькою мовою.
Виставка «Династичні хроніки»
Музей сучасного мистецтва України запрошує відвідати виставку «Династичні хроніки», яка експонується в рамках проекту «Семейные ценности — сімейні зв’язки» з 16 травня по 16 червня 2019 р. На виставці буде представлено живопис, графіку та скульптуру Олександра Міловзорова, заслуженого художника України, живопис і графіка його дочок — Оксани Міловзорової і Олександри Шехірєвої.22 квітня 2019 р. Олександр Петрович Міловзоров розміняв дев’ятий десяток життя. Ця енергійна людина радісно займається творчістю, створює свої твори, керуючись почуттями та отримуючи від творчого процесу величезне задоволення. Його скрупульозний підхід до створення творчих робіт дозволяє легко справлятися з різними матеріалами – склом, керамікою, металом. Все, що виходить з-під рук майстра, наповнене сенсом і таїнством. Його роботи унікальні, вони не схожі ні на які інші, вони різні та завжди дивовижні.
12 мая в Национальной оперетте комическая опера-фарс Г. Доницетти «Колокольчик»
Комическая опера-фарс Гаэтано Доницетти «Колокольчик», которую покажут 12 мая в Национальной оперетте Украины, прекрасно воссоздает атмосферу старинного итальянского дворика, где всегда звучат веселая, легкая музыка и смех.
Опера была написана за неделю! Как и пообещал Маэстро певцам, которые в некотором роде выступили заказчиками данной оперы.
Премьера состоялась в Италии в Театре Нуово (Teatro Nuovo) вечером 1 июня 1836 года при огромнейшем стечении публики. Произведение сразу назвали «маленьким чудом комедийности, изящества и веселого, игривого вдохновения».
Композитор определил несложный ряд персонажей: дон Аннибале Пистаккьо — аптекарь; Серафина — его жена; мадам Роза — мать Серафины; Энрико — племянник Розы, Спиридионе — слуга дона Аннибале.
Сюжет основан на хитростях шутника Энрико – племянника Розы. Молодой племянник, влюблённый в Серафину, пытается помешать аптекарю и его юной жене в их первую брачную ночь. Он неутомимо всю ночь звонит в аптечный колокольчик. Постоянно появляясь в разных образах, Энрике просит лекарство от выдуманных болезней. Он то француз, у которого прихватил живот, то тенор, потерявший голос, то старик, у которого заболела сразу всеми болезнями жена… а он умоляет ее вылечить, распевая весёлую галиматью.
К слову, зрители наблюдают за действом, сидя за столиками в уютном малом зале (фойе) Театра — с бокалом шампанского и конфетами. А на расстоянии вытянутой руки перед ними разыгрывается динамичное, смешное действо, приправленное остроумными шутками, неожиданными перевоплощениями, сквозь скрытые философские замыслы.
Небольшое, но прославленное музыкальными и особенно вокальными партиями произведение Гаэтано Доницетти написал на собственное либретто. Музыка льется, как игривое, шипучее, искрящееся шампанское с неожиданными шутками и очаровательными мелодиями.
Работая над либретто, Гаэтано сам от души смеялся — над текстом и музыкой, которая «скачет» в ритме веселых стихов. Прекрасное настроение автора, с которым он писал свою оперу-фарс «Колокольчик», непременно передастся и свидетелям этой прекрасной, позитивной истории.
Когда: 12 мая, воскресенье. 19:00 — 20:20
Где: Национальная оперетта Украины (г.Киев, ул. Большая Васильковская, 53/3, ст. метро «Олимпийская»)
Заказ билетов: (044) 289-53-31, (063) 674-43-34, (050) 719-73-90
Билеты тут: http://operetta.com.ua/event/prem-yera-vistavi-dzvinochok-muz-g-donitsetti-2/
… в публикации частично использованы материалы пресс-центра НАТО.
Постановачная группа:
Режиссер-постановщик – Виталий Пальчиков
Дирижер-постановщик – з. а. Украины Ксения Мадараш
Балетмейстер-постановщик – Наталья Скуба
Хормейстер-постановщик – з. д. и. Украины Игорь Ярошенко
Художник-постановщик – Мария Грабченко
Дирижер – Сергей Голубничий
Световое оформление – Руслан Долинич
Звукорежиссер – Надежда Сидорова
Концертмейстеры– з. а. Украины Елена Опанасенко, Анна Полищук,
Любовь Титаренко, Елизавета Хляпова, Зоя Володарская, Наталья Коломиец
Помощники режиссера – Ольга Жмура, Елена Исаева, Максим Козолуп
Действующие лица и исполнители:
| ЭНРИКО — | з. а. Украины Сергей Авдеев |
| АННИБАЛЕ — | Александр Харламов |
| СПИРИДОНЕ — | Алексей Кириллов, Владимир Одринский |
| СЕРАФИНА — | Елена Арбузова, Татьяна Дидух, з. а. Украины Галина Грегорчак-Одринская, Валерия Тулис |
| РОЗА — | з. а. Украины Анна Довбня, н. а. Украины Ирина Лапина |
Травневий репертуар Національної опери України
У травні Національна опера подарує шанувальникам музичного мистецтва безліч приємних зустрічей, які театр вже традиційно готує майже кожного місяця. Так, проект «Українські оперні зірки у світі» подарує зустріч з двома зірками сучасного оперного мистецтва — солісткою Національної опери України Людмилою Монастирською (в опері «Макбет»), а також із запрошеним солістом Андрієм Бондаренком — кращим виконавцем партії Євгенія Онєгіна в однойменній опері. Творчий тандем — Валентин Дитюк і Тарас Штонда буде підкорювати серця меломанів в кількох виставах.
І завершальним акордом місяця стане третій показ гучної, авангардної постановки «Севільський Цирульник», прем’єра якої відбулася в квітні.
10 травня — опера «Макбет» (Дж.Верді)
Безмежний Всесвіт великого Верді представить вистава, яку нечасто можна побачити на сцені театру — оперу «Макбет» за мотивами трагедії Вільяма Шекспіра. Парадокс, але з першого ж виконання у 1847 році у Флоренції, опера, пройнята суворою й жорсткою атмосферою, з відсутністю звичної любовної інтриги та великої тенорової ролі, завоювала серця широкого загалу любителів музики.
У травневому показі опери «Макбет» на глядачів Національної опери України, у рамках проекту «Українські оперні зірки у світі», очікує зустріч з солісткою Національної опери України, народною артисткою України, Людмилою Монастирською (Леді Макбет). До речі, саме в цій партії у 2011 році відбувся її тріумфальний дебют на сцені Ковент-Гарден.
Безумовно приверне увагу глядачів і дебют у партії Макдуфа ще одного улюблениця публіки – Валентина Дитюка.
Головні партії виконують: Геннадій Ващенко (Макбет), Сергій Ковнір (Банко), Павло Приймак (Малькольм), Юрій Горинь (Лікар).
Постановний склад: режисер-постановник Італо Нунціата, диригент-постановник Володимир Кожухар, хормейстер-постановник Лев Венедиктов, художник-постановник Марія Левитська.
16 травня — одноактна опера «Моцарт і Сальєрі» (М. Римський-Корсаков) та одноактний балет «Болеро» (М.Равель)
«Моцарт і Сальєрі» (М. Римський-Корсаков)
Вже не перший сезон опера «Моцарт і Сальєрі» не сходить з афіш театру. Секрет успіху полягає в тому, що постановка свого часу була зроблена на двох яскравих солістів: метра оперної сцени Тараса Штонду (Сальєрі) та молодого, але вже знаного тенора Валентина Дитюка (Моцарт). Для Тараса Штонди партія Сальєрі виявилася дуже символічною: цією роллю він відзначав 25-річчя творчої діяльності та свій 50-річний ювілей. Окрім того, чудовий бас українського артиста найчастіше порівнюють з шаляпінським, а, як відомо, саме Федір Шаляпін був незмінним виконавцем ролі Сальєрі аж до еміграції.
Творчий тандем двох солістів можна буде почути також в опері «Фауст» (29 травня), де обидва співаки виконують головні партії – Валентин Дитюк (Фауст), Тарас Штонда (Мефістофель).
«Болеро» (М.Равель)
У 1928 році Равель написав один з найзнаменитіших своїх творів — «Болеро». Воно було замовлено танцівницею Ідою Рубінштейн та призначалося для хореографічного втілення. Однак не просто успіх, а світову славу завоювало «Болеро» в концертному виконанні. Цікаво, що слухаючи музику на репетиціях балету, композитор і близькі йому музиканти вважали, що концертне життя їй не судилося. «Таку п’єсу ніколи не зважаться включити до програми великих концертів», — говорив Равель, і друзі з ним погоджувалися. Тим часом, «Болеро» стало не тільки найвідомішим його твором, але й одним з найбільших явищ усієї музики XX століття.
Дуже символічно, що саме в цей день – 16 травня, у 1968 році, у Національній опері України відбулася прем’єра «Болеро» у постановці видатного українського хореографа Анатолія Шекери. Першою виконавицею партії головної героїні – Дівчини в білому – стала відома характерна танцівниця, заслужена артистка України Наталя Уманова, на яку саме і була зроблена постановка. Цього разу у цій партії – Ольга Голиця.
22 травня – опера «Ріголетто» (Дж.Верді)
Зараз усі так добре знають мелодії з «Ріголетто», — «La donna е mobile» («Серце красуні»), квартет («Bella, figlia dell’amore» — «О, красуня молода») та інші, що важко собі уявити, що колись вони вважалися занадто легковажними. Найперші читачі лібрето, — а це були венеціанські цензори, — знайшли його настільки непристойним, що наполягли на низці вельми істотних змін.
В основу сюжету опери «Ріголетто» покладена драма В. Гюго «Король бавиться», написану в 1832 році, і Верді вважав цей сюжет найкращим з усіх, покладених їм на музику.
Після прем’єри опери в Мілані у 1853 році Верді зауважив: «Я задоволений собою і гадаю, що нічого кращого не напишу». Можливо, це якоюсь мірою й відповідає його життєпису: жоден із наступних творів композитора за глибиною музичних характеристик і трагедійним пафосом не перевершив «Ріголетто».
Прем’єра цієї опери на київській сцені відбулася в 1975 році в постановці відомого режисера Ірини Молостової. Саме в цій постановці опера йде і до сьогодні.
У головних партіях: Олександр Мельничук (Ріголетто, придворний блазень), Валентин Дитюк (Герцог Мантуанський), Ольга Нагорна (Джільда, донька Ріголетто), Сергій Магера (Граф Монтероне) та ін.
25 травня — опера «Євгеній Онєгін» (П.Чайковський)
Більш аніж 30 років ця опера з незмінним успіхом йде на столичній сцені. І, мабуть, заслуга в цьому не лише великого композитора, який написав чудову музику, але й виконавців головних партій. Одну з яких – партію Онєгіна – виконає Андрій Бондаренко, запрошений у рамках проекту «Українські оперні зірки у світі». Репертуар співака з оксамитовим баритоном багатий різноманітними партіями, але найбільшої уваги заслуговує саме партія Євгенія Онєгіна. Не дарма театральні критики одностайні в своїй думці: Бондаренко ідеально підходить на роль Онєгіна. Він як ніхто інший представляє цього героя: будь то нудьгуючий денді або палкий коханець, його спів беззастережно зачаровує і підкорює жіночі серця. «Мені здається, що в кожному з нас є Євгеній Онєгін, — каже Андрій. — Адже з кожним траплявся момент, коли життя набридло, здається нудним та одноманітним. Але не слід боятися змін в своїй душі і серці. Взагалі, коли починаються репетиції, часто виникає питання: чому твір називається саме «Євгеній Онєгін», а не «Тетяна Ларіна»? Але я вважаю, що все ж опера саме про нього — це його історія і його трагедія».
Також головні партії виконують: Ольга Рудик (Тетяна), Дмитро Кифорук (Ленський), Ірина Петрова (Ольга), Сергій Магера (Князь Гремін) та ін.
31 травня — опера Дж.Россіні «Севільський Цирульник» — 3-й прем’єрний показ
19 квітня в Національній опері України відбулася прем’єра опери Дж.Россіні «Севільський Цирульник». Головних героїв режисер-постановник Анатолій Солов’яненко ризикнув перенести у сучасність. Але це було того варто – класичний сюжет заграв новими барвами і як результат – публіка зустріла прем’єру захопленими відгуками.
Як зазначав ще до прем’єри Анатолій Солов’яненко, склад виконавців головних партій досить великий. Цього разу глядачі мають можливість почути: Ігоря Євдокименко ( Фігаро), Анатолія Погрібного (Граф Альмавіва), Лілію Гревцову (Розіна), Андрія Маслакова (Лікар Бартоло), Сергія Ковніра (Дон Базіліо, вчитель музики), Ірину Петрову (Берта) та ін.
Постановний склад: режисер-постановник — Анатолій Солов’яненко; диригент-постановник – Микола Дядюра; художник-постановник —
Андрій Злобін; художник костюмів – Ганна Іпатьєва; хормейстер-постановник – Богдан Пліш; диригент — Алла Кульбаба.
http://opera.com.ua/, FB: https://www.facebook.com/National.opera.of.Ukraine/
3, 4 та 5 травня в Івано-Франківську відбудеться ІV Міжнародний фестиваль мистецтв «Carpathian Space 2019»
ІV Міжнародний фестиваль мистецтв «Carpathian Space 2019», ініційований Національною оперетою України, відбудеться в Івано-Франківську 3, 4 та 5 травня 2019 року.
«Carpathian Space» – це зміна середовища, зміна мислення, сучасне та класичне мистецтва. Чимало мистецьких акцій створюється спеціально до фестивалю і вперше презентується в Івано-Франківську.
Загалом, під час фестивалю паралельно працюватимуть 14 різних просторів (SPACEs) – для дітей та дорослих.
Завдяки злагодженій роботі співорганізаторів фестивалю — Міністерства культури України, Міністерства інформаційної політики України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної ради, Івано-Франківської міської ради, Національної спілки театральних діячів України та Національного академічного театру оперети — «Карпатський простір 2019» об’єднає в одній масштабній програмі митців з різних країн світу.
В Україні стартував 16-й фестиваль «Французька весна»
Цей фестиваль охоплює десять міст країни. Програма форуму за традицією різноманітна, але цього року вперше Національна опера України стане місцем, де український глядач зможе познайомитися з цілим сузір’ям артистів балету Паризької опери, які разом з колегами по цеху Нацопери 14 квітня подарують глядачам ексклюзивний спільний Гала-концерт «Вечір франко-українського балету».
Ідея показу на одній сцені двох балетних шкіл виникла ще під час гастролей балетної трупи Національної опери України в Парижі, а ініціатором спільного проекту артистів Паризької національної опери і артистів Національної опери України виступила громадська організація «Культурний Вектор» на чолі з Богданом Вовканічем. «Впевнений, що такої кількості балетних зірок одночасно ще не бачила жодна сцена» — сказав він.
23 та 24 березня в Національній опереті покажуть епохальну рок-оперу «Біла ворона»
Прем’єра вистави відбулася в Національній опереті 22 та 23 лютого 2019 р Лібрето Юрія Рибчинського, музика Геннадія Татарченко.
Як відомо, поемі Юрія Рибчинського «Біла ворона» в цьому році виповнюється 30 років. За цей час рок-опера «Біла ворона» була поставлена не одним театром. Але версія від Національної оперети — це принципово нове, оригінальне, яскраве та сильне рішення. Вона відрізняється не тільки масштабом, сучасністю сценографії, але й сміливими акцентами у пластичному рішенні.
Це визначна подія у культурному житті країни! Над створенням рок-опери працювали такі професіонали, як режисер Максим Голенко, балетмейстер Максим Булгаков, диригент Сергій Нестерук, сценограф Володимир Ковальчук, художник по костюмах Олена Левченко та інші.
Принцеса Маша на білому коні і Ведмідь-кукурузник
«Птаха» — одна з прем»єр цього театрального сезону МКЦ ім.. Івана Козловського Національної оперети України. Це лірична драма за повістю Маргарити Черненко «Біла птаха. Не відлітай» в постановці заслуженоїартистки України Ірини Калашникової (Мельник).
Прибій нам на зустріч з великого задника-екрану, навпроти хвиль дощаті конструкції до води. З таких прощаються, відправляють у плавання моряків, з таких закидають рибальські знаряддя ловити. В щілини між дошками таких-от дерев»яних містків-підмостків можна, виявляється, ще й вкидати любовні листи, як у щілину поштової скриньки, як звітку у пляшці з корабля. Так роблять наші герої Маша і Саша.
Відкриття виставки «Лірика музейних фондів»
14 лютого, у День усіх закоханих, о 18.00 Музей запрошує на відкриття виставки «Лірика музейних фондів», де ви відчуєте безмежну ЛЮБОВ до України, світу, один до одного та, неодмінно, до творчості, краси, гармонії…
Зима поступово йде за небокрай, але лютий місяць ще у розпалі. Зігрітися у променях любові можна завітавши у гостинні зали Музею сучасного мистецтва України.
На виставці буде представлено декоративно-прикладне мистецтво, живопис, графіку і скульптуру українських митців різних мистецьких шкіл і напрямків. Є прізвища дуже відомі, є мало відомі широкій публіці, але усі вони Майстри з великої літери.
«Зірковий» лютий у Національній опері України
Любителів оперного та хореографічного мистецтва очікує безліч приємних зустрічей з улюбленими виконавцями та знайомством з новими солістами, запрошеними до столиці, завдяки проекту «Українські оперні зірки у світі». У зоряному «десанті» — Людмила Монастирська, Ольга Микитенко, Олександр Пушняк, Ірина Житинська, Олексій Пальчиков, Тарас Конощенко.
Балетна трупа театру після тріумфальних паризьких гастролей в Theatre des Champs Elysees, Opera de Paris теж не забула про своїх шанувальників. Справжнім подарунком усім закоханим 14 лютого стане балетна вистава «Ромео і Джульєтта» — історія трагічного кохання на музику Сергія Прокоф’єва. Не дарма у 1991 році саме київську постановку рішенням ЮНЕСКО було визнано кращою інтерпретацією цього твору і нагороджено медаллю. В продовження теми безмежного кохання – балет «Раймонда» (19 лютого), створений за мотивом лицарської легенди, і який є своєрідним гімном краси людських почуттів.
Моновистава Гарсіа Маркеса у Національній опереті
Дія вистави «Любовна одповідь чоловікові…» відбудеться 13 січня на сцені «77» під дахом оперети.
Вистава створена за мотивами п’єси «Любовна одповідь чоловікові, який сидить у кріслі» Габріеля Гарсії Маркеса, колумбійського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури, представника «магічного реалізму» — стилю, де чари та магія вплетені у реальність повсякденного життя.