КиївСтиль жизни

У Музеї сучасного мистецтва України відкривається передсвяткова виставка

Музейний проект «Сімейні цінності – Родинні зв'язки» презентує яскравий калейдоскоп робіт, який порадує відвідувачів музею оригінальністю, майстерністю, кольорами, формами, настроєм…

Музейний проект «Сімейні цінності – Родинні зв’язки» презентує яскравий калейдоскоп робіт, який порадує відвідувачів музею оригінальністю, майстерністю, кольорами, формами, настроєм…

 Якось запитали: «А скільки вже було, цих виставок музейного проекту «Сімейні цінності — Родинні зв’язки»?

А правда, скільки? Звичайно, можна і порахувати, але вже очевидно, що весь ілюстративний матеріал претендує на переконливий альбом, що розповість про чудових художників минулого і сьогодення, про сім’ї, де любов до мистецтва пронесена через роки і передана дітям, що ввібрали і розвинули уроки творчого сприйняття навколишнього світу.

З цим багажем переданого досвіду, з сьогоднішнім поглядом на світ, примножується славна історія роду, і одночасно історія творчої спадщини країни.

Кожна виставка, сімейний проект — малий або великий за кількістю учасників — цілий світ, що являє імена — відомі і малознайомі, різнобічно висвітлюючи індивідуальність кожного.

Одинадцять митців, що беруть участь в виставці

«Від Андрія до Миколая — Від Миколая до Василя» вже завоювали високі позиції і визнання у професійному середовищі.  В нашій експозиції художникі об’єднали Київський регіон з Закарпатським.

Корж Богдан. Тричі лауреат обласної премії імені Й. Бокшая та А. Ерделі.                      Заслужений художник України.

Мистецьку освіту розпочав із художнього училища в Ужгороді, а по його закінченні став студентом факультету художньої кераміки Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва.

Особливістю творчого доробку Богдана Коржа була і є свобода творчого прояву, що поєднала риси національної ментальності з сучасною мистецькою мовою. Прагнення відтворити задумане, спонукає до пошуку. Наголос на важливішому надає творам символічного звучання, про що свідчать створені образи і жанрове розмаїття тем. Пластика, яка представлена на виставці, вражає прихованим романтизмом і ємністю професійного вислову.

Корж-Радько Людмила. Навчалася в Республіканській художній школі ім.Т.Шевченка                    в Києві, а пізніше – у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художнього скла. Заслужений художник України.

«Жіночі образи займають центральне місце в творчості художниці. Вони статичні, рух майже відсутній. Лаконізм образотворчих засобів підтримує загальне елегійне звучання. Споглядання, умовність загострюють спостережливість. Художниця делікатно розкладає на полотні пастельні колірні плями, тональні співвідношення. Камерність філософської натури вилилися   у створення цілої системи зображальних умовностей, ключі-розгадки яких глибоко заховані і в українській ментальності і в східній філософії».

Корж Леся. Середню професійну освіту отримала в Ужгородському коледжі прикладних мистецтв. У Львівську Національну академію поступає на відділення «художня кераміка», закінчує її, але працює як в скульптурі, так і в живописі, займається книжковою графікою, дитячою іграшкою, авторськими прикрасами та писанкарством. Легкість і безпосередність авторського сприйняття, захопленість і відкритість натури демонструють представлені в залах музею твори, а дзвінка манера письма це тільки підкреслює.

Корж Тарас  – молодий закарпатський живописець, графік та дизайнер. Член молодіжного об’єднання при Національній спілці художників України. Закінчив Закарпатський художній інститут ім. А. Ерделі.

За допомогою чітких графічних ліній, експресивних мазків, контрасту кольору і ритмів художник кодує свої ідеї в абстрактних образах. Він абстрагується від реальності в пошуках гармонії власного простору та створює в ньому свій яскравий динамічний світ.

Радько Володимир. Закінчив Київський державний художній інститут. Живописець, графік.    На нашій виставці представлені твори, що мають між собою делікатній, символічний зв’язок і справляють враження поетизованої іронії(з грецької «удавання»), в якій прихований істинний сенс вислову. Змішання серйозного і веселого, пародійність образів — характерні риси творчості, що підкреслюють авторську індивідуальність.

Радько Катерина. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури.   Її викладачами були найкращі, а отримавши досвід, здобувши професійне визнання, вона вже сама передає досвід. В експозиції ми бачимо той широкий мистецький діапазон, що вирізняє мисткиню: масштабні і атмосферні акварелі, графічні твори (офорти і шовкографія) запрошують до філософських роздумів, історичних екскурсів та ведуть на театралізоване дійство – ми залюбки!

Радько Сергій. Навчався в Республіканській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка         в м. Києві. Закінчив Львівську академію мистецтв (монументальний живопис).

«… Він немовби грає в примітивізм, хоча насправді є дуже професійним художником. Він має почуття свободи, гумору, яких не вистачає багатьом мистцям. У кераміці, скульптурі нерідко потрібно, щоб глядач посміхнувся. Перед іншими роботами треба надовго задумуватися. А тут потрібна легкість сприйняття й свобода роздумування, точно так, як усе сприймає дитина…» — так відомий український художник-кераміст Неллі Ісупова охарактеризувала творчість митця.

Трегубов Микола Семенович (1922-2007)

Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Заслужений  художник України. Лауреат Шевченківської премії 1986 року, яку отримав  разом з дружиною, В.Трегубовою.

Флагманом фарфорового виробництва в Україні протягом тривалого часу був Коростенський завод, що входив у десятку найкращих фарфорових заводів Європи. Широкий творчий діапазон, неповторне авторське розкриття образів, майстерне володіння техніками та прийомами оздоблення – засади, що стали наріжними в роботі Миколи Семеновича, який прийшов працювати на виробництво у 1956 р. і тривалий час обіймав посаду головного скульптора.

Трегубова Валентина Михайлівна (1926-2010).                                                                      

 Заслужена художниця України, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка. Заслужений діяч мистецтвЗакінчила Київське лаврське училище, а в середині 50-х років — вже випускниця   Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва.

У 1950-ті роки почала працювати на Коростенському фарфоровому заводі, і все її творче життя її пройшло саме там. З 1966 року призначена головною художницею підприємства. На цій посаді попрацювала впродовж трьох десятиліть, забезпечуючи художній рівень продукції підприємства.

За час подвижницької роботи на Коростенському фарфоровому заводі художники Трегубови створили велику кількість оригінальних, художньо довершених, позначених характерними національними ознаками столових, чайних, кавових сервізів, розмаїтих наборів, окремих предметів, у тому числі сувенірно-подарункового характеру, чудових зразків високохудожнього дорогого посуду за замовленням.

Трегубов Володимир (1957-2013). Працював модельщиком на фарфоровому заводі разом з батьками. Тривожні образи, створені поза роботи, волають і шукають порозуміння. Здаються провісниками швидкого відходу. Так і сталося…

Трегубова Наталія. Закінчила Київський державний художній інститут. Наталія – продовжувач справи своїх батьків. По-своєму сприймаючи образність, по-своєму відчувая матеріал, вона створила цілу низку композицій з шамоту, тарілій, акварельних робіт, де високою мірою проявляється і поетичність натури в одухотворенні образів, і висока технічна майстерність.

Виставка «Від Андрія до Миколая — Від Миколая до Василя», як і всі попередні виставки проекту  «Сімейні цінності — Родинні зв’язки» розширюють уяву  не тільки про творчий здобуток окремої сім’ї, але акцентують на  важливості родинних стосунків взагалі, як джерела творчого натхнення і спадкоємності, невід’ємності власної родинної історії від історичних процесів і обумовленості.

Наша спільна історія і її відбиток на приватний творчий світ дають можливість побачити твори не тільки у різноманітному творчому прояві, характерному для свого часу, а й роботи авторів, чий погляд на мистецтво можливо випередив свій час і стане предметом історичних та мистецтвознавчих досліджень пізніше.

Алексєєва Ірина, 

мистецтвознавець МСМУ

Місто-інфраструктура

Будет интересно почитать

Back to top button