Сергій Барбашев: Україна втрачає кваліфікованих інженерів

Кваліфіковані інженери, які працюють на українських атомних станціях та в інститутах десятки років, кидають роботу і виїжджають у пошуках кращого життя,- працювати на російські об'єкти ядерної енергетики або у Європу.

28.04.2015

93 1 минута чтения

В Україні спостерігається відтік кваліфікованих кадрів, задіяних у сфері ядерної енергетики. Про це журналістові інформаційно-аналітичного порталу «Місто-інфраструктура» на 7-му Міжнародному форумі «Атомекспо — Білорусь — 2015», який проходив у Мінську повідомив виконавчий cекретар Українського ядерного товариства, доктор технічних наук Сергій Барбашев. Науковець вважає, що рівень відтоку кадрів з підприємств галузі та наукових установ нашої країни, у т.ч. за кордон на сьогоднішній день дуже великий – по приблизним даним від 5 до 10%.

«Йдеться про те, що кваліфіковані інженери, які працюють на українських атомних станціях та в інститутах десятки років, кидають роботу і виїжджають у пошуках кращого життя,- працювати на російські об’єкти ядерної енергетики або у Європу», — зазначив Сергій Барбашев.

Він також додав, що наших українських молодих фахівців — ядерників із задоволенням запрошують на роботу в Китай.

«У Китаї розвивається атомна енергетика. А у нас підготовлені хлопці — добре знають англійську мову, що полегшує їх працевлаштування за кордоном», — підкреслив виконавчий секретар Українського ядерного товариства.

Сергій Барбашев уточнив, що український технічний персонал окрім Росії та Китаю від’їжджає і в Туреччину.

«А «головаті» люди, я маю на увазі українських вчених і проектувальників, їдуть працювати до Німеччини і США та інші західні країни»,- зазначив Сергій Барбашов.

Він зауважив, що в атомній енергетиці України сьогодні задіяні близько 40 тисяч фахівців, з них біля 32 тисячі працюють безпосередньо на атомних станціях.

«Виходить, що з тих фахівців — ядерників, які покидають галузь, кілька сотен становить молодь», — підбив підсумок експерт.

Він підкреслив, що на підготовку кваліфікованого інженера — атомника окрім 5-ти років навчання в інституті необхідно затратити близько 10-ти років базової підготовки на виробництві. Разом, в цілому — 15 років. Сергій Барбашов також зауважив, що вже сьогодні наявні втрати кваліфікованих кадрів в атомній галузі України та науковців можуть негативно вплинути на розвиток вітчизняної ядерної енергетики.

Владислав Кордік

«Місто-інфраструктура»