Щоб відрізнити прикордонну особу від біполярного розладу, не обмежуйтесь перепадами настрою

Визнання того, що членошкідництво є більш поширеною поведінкою при прикордонному розладі особистості, ніж при біполярному розладі, є одним із способів, за допомогою якого лікарі можуть розрізняти ці розлади, що перекриваються.

17.06.2024

17 3 минут чтения

Очікується, що нове практичне керівництво APA з прикордонного розладу особистості допоможе лікарям покращити їхню здатність ідентифікувати цей стан перед поширеними диференціальними діагнозами, такими як біполярний розлад. Про це повідомляє Psychiatric news. Доступний зараз у вигляді препринта, остаточний варіант документа та допоміжні матеріали будуть доступні цієї осені.

Плутанина між прикордонним розладом особистості та біполярним розладом виникає через те, що обидва стани мають деякі загальні симптоми, такі як нестабільність настрою та імпульсивність. Однак основні причини прояву цих симптомів абсолютно різні, як і рекомендації щодо лікування. Адже, ліікування пацієнта з прикордонним розладом особи від біполярного розладу або навпаки може призвести до серйозних ризиків для здоров’я. Щоб зменшити кількість помилкових діагнозів, три експерти радять психіатрам та іншим лікарям не обмежуватись особливостями настрою при розладах.

«DSM називає нестабільність настрою критерієм прикордонного розладу особистості, але це всього лише один з дев’яти і не найважливіший», — сказав Насір Гемі, доктор медичних наук, магістр охорони здоров’я, професор психіатрії та фармакології Медичної школи Університету Тафтса.

Marsal Sanches — Марсал Санчес, доктор медичних наук, пов’язує творчість Вінсента Ван Гога з проблемами психічного здоров’я художника, з якими він стикався.

Диференціація прикордонного розладу особистості та біполярного розладу вже давно є проблемою для багатьох лікарів, пояснює Марсал Санчес, доктор медичних наук, професор психіатрії та поведінкових наук у Медичному коледжі Бейлора. Навіть після додавання прикордонного розладу особистості DSM-III в 1980 році деякі психіатри сумнівалися в тому, що це дійсна діагностична конструкція.

Аргумент, висунутий цими психіатрами, як описав Марсал Санчес в оглядовій статті 2019 року в журналі «Хвороби», полягав у тому, що прикордонний розлад особистості є біполярним захворюванням, що характеризується надшвидкими циклами настрою.

«Я проти концепції цього спектра, згідно з яким кожен, хто має перепади настрою, має той чи інший тип біполярного розладу», — сказав Джоел Періс, доктор медичних наук, почесний професор психіатрії в Університеті Макгілла в Монреалі, а також психіатр і дослідник Єврейська лікарня загального профілю.

«Перепади настрою, що виникають при біполярному розладі та прикордонному розладі особистості, — це різні явища», — сказав він.

Наприклад, емоційні підйоми прикордонного розладу особистості дуже чутливі до довкілля. «Якщо хтось із прикордонним станом у підвищеному стані почувається знеціненим чи відкинутим, він може прямо впасти у депресію. Це радше нестабільність настрою, ніж його перепади». Тим часом, біполярна манія має епізодичний характер і більш стійка до таких психосоціальних тригерних факторів.

Одна з клінічних відмінностей, на яку часто посилаються, полягає в тому, що маніакальні симптоми прикордонного розладу особистості є тимчасовими; зазвичай вони тривають кілька днів, інколи ж закінчуються протягом кількох годин. Навпаки, критерії DSM-5 свідчать, що епізод біполярної манії має бути принаймні сім днів, а біполярна гіпоманія має бути принаймні чотири дні.

Nassir Ghaemi — Насір Гемі (народився в 1966 році) — академічний психіатр, письменник і професор психіатрії в Медичній школі Університету Тафтса та викладач психіатрії в Гарвардській медичній школі в Бостоні.

Професор психіатрії в Медичній школі Університету Тафтса та викладач психіатрії в Гарвардській медичній школі в Бостоні Насiр Гемі, однак, запропонував не надавати надто великого значення тривалості епізоду. Він розповів, що дослідження, проведені ще в 1970-х роках, показують, що епізоди гіпоманії можуть тривати лише два дні або навіть менше.

«Замість настрою зосередьтеся на багатьох сферах, у яких ці розлади різняться», — порадив Гемі. Наприклад, порізи та/або інші види самоушкодження є приблизно у двох третин людей з прикордонним розладом особистості, але тільки у 5% людей з біполярним розладом. Сексуальне насильство також утричі частіше зустрічається у людей із прикордонним розладом особистості.

Тим часом, біполярний розлад має набагато сильніший спадковий компонент, ніж прикордонний розлад особистості, продовжив Гемі; Один із найкращих способів підтвердити діагноз біполярного розладу у пацієнта — з’ясувати, чи є у сімейному анамнезі цей розлад. Ось чому для диференціації цих станів важливо зібрати ретельний анамнез пацієнта та сім’ї.

Джоэл Пэрис — Джоел Періс, доктор медичних наук, науковий співробітник Єврейської лікарні загального профілю сера Мортімера Б. Девіса в Монреалі, Канада та почесний професор психіатрії в Університеті Макгілла.

За словами Джоела Періса, доктора медичних наук, почесного професора психіатрії Університету Макгілла (Монреаль, Канада) великою перешкодою для точної діагностики є особисті упередження лікарів та обмеженість часу. Чимало лікарів – свідомо чи підсвідомо – ставлять пацієнтові діагноз біполярного розладу, а чи не прикордонного розлади особистості, оскільки це дозволяє їм призначити лікування.

Це шкідливе припущення, зазначив Періс.

«У короткостроковій перспективі антипсихотики можуть допомогти трохи зменшити прикордонні перепади настрою, але в іншому випадку ліки, які ви можете прописати людині з біполярним розладом, не приносять користі при прикордонному розладі особистості», — сказав він.

Періс, який десятиліттями працював з пацієнтами з прикордонним розладом особистості, визнав, що завжди трапляються випадки, коли історія симптомів пацієнта є проблемою, але в цілому клініцист може диференціювати ці розлади, витративши трохи часу і поставивши правильне питання.

Місто-інфраструктура