Фінансові проблеми КП «Міськтепловоденергія» в Кам’янці можуть призвести до банкрутства підприємства

Опалювальний сезон в Кам’янець-Подільському Хмельницької області розпочався вчасно і без особливих зауважень.

До теплопостачання були підключені всі житлові будинки, а також соціальні об’єкти — школи, садочки, лікарні. З одного боку ми можемо спостерігати чітку і злагоджену роботу технічних фахівців підприємства по безперебійній подачі тепла в будинки, а з іншого, керівництву міського комунального підприємства «Міськтепловоденергія» довелося зіткнутися з низкою гострих фінансових проблем.

Всі ці фінансові труднощі сьогодні тісно пов’язані з бажанням комунальників Кам’янець-Подільського повністю оновити морально і технічно застарілу ТЕЦ і диряві тепломережі. Оскільки в міському бюджеті довгі роки на всі ці справи коштів не знайшлося, в 2014 році на сесії міськради депутатами було прийнято рішення зробити це за рахунок залучення позики Світового банку. Ідея сама по собі виявилася вдалою, адже практично все задумане за минулі п’ять років було виконано по пунктам: поставлено технологічне обладнання і побудована нова теплова електростанція, перекладені багатокілометрові мережі теплопостачання зі старих іржавих труб на сучасні попередньо ізольовані, побудована когенераційна станція з комбінованим виробництвом теплової і електричної енергії та введені в дію десятки індивідуальних теплових пунктів.

Але, незважаючи на технічні успіхи непомітно підійшов до кінця пільговий період позики і підприємству були відразу виставлені мільйонні рахунки на оплату боргу.

Заступник генерального директора з економічних і правових питань КП «Міськтепловоденергія» Світлана Лень в інтерв’ю інформаційно-аналітичному порталу «Місто-інфраструктура» розповіла, що половину пільгового періоду — майже два з половиною роки була витрачена державними чиновниками в міністерствах і відомствах на різного роду бюрократичні зволікання і узгодження.

«Постійно змінювалися самі чиновники в міністерствах, змінювалися назви самих міністерств. Кожен раз заради зміни однієї єдиної підпису або прізвища в списку на переоформлення документів йшли тижні, а то й місяці погоджень. Так, це була наша ідея побудувати нову найсучаснішу (котельню) теплоелектростанцію, яка могла б працювати як на газі, так і на твердому паливі. Наша стара ТЕЦ, яка була побудована ще в 1960 році вже давно морально і технічно застаріла, а при транспортуванні в будинку ми мали величезні тепловтрати. У той же час, наші бажання вдало співпали з новою стратегією розвитку галузі, певної Енергетичною стратегією України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентноздатність», згідно з якою Україна, в т.ч. і підприємства теплопостачання повинні скоротити на 30% споживання газу. З огляду на, що за кожен зекономлений кубометр газу в 2014 році уряд пообіцяв надавати підприємствам грошову компенсацію, нами було прийнято рішення про переведення частини котелень в Кам’янець-Подільському на альтернативні види палива», — уточнила вона.

До закінчення пільгового періоду КП «Міськтепловоденергія» справлялося з виплатами Світовому банку виключно за рахунок оборотних коштів підприємства, не маючи надій на обіцяну допомогу від держави. Світлана Лень впевнена, що комунальники виконали всі свої зобов’язання (перед різними сторонами) за договором. Необхідність до офіційного запуску нової ТЕС починати виплачувати величезні мільйонні суми за кредитами виникла не з їхньої вини.

«Місто дало згоду своєї участі в цьому енергозберігаючому проекті. З консультантами Світового банку і нашими технічними фахівцями був розроблений план модернізації теплопостачання Кам’янець-Подільського, і цей план був затверджений окремим рішенням на сесії міської Ради. Основними компонентами, які повинні були бути реалізовані за рахунок коштів позики Світового банку було будівництво нової теплоелектростанції більш мобільної, сучасної і енергоефективної, модернізація теплових мереж та встановлення індивідуальних теплових пунктів в будинках. Це дозволило б поліпшити якість послуг, що надаються населенню та бюджетним установам. Для обслуговування нової Кам’янець-Подільської ТЕС були також закуплена спецтехніка і лісовози», — підкреслила заступник генерального директора з економічних і правових питань КП «Тепловоденергія».

Світлана Лень також звернула увагу, що після технічних консультацій частина станції, два котли сумарною потужністю в 24 МВт і розрахунків фахівці вирішили залишити виробляти тепло на газі, а ще два котла потужністю в 10,5 МВт в рамках державної програми по створенню Незалежної України були переведені на альтернативні види палива.

«Наше комунальне підприємство брало участь в проекті, який реалізовувався під державні гарантії за рахунок позики Світового банку. У той момент у нас гостро стояло питання, що робити зі старою ТЕЦ, яка була побудована ще в 1960 році і все її основне обладнання вже відпрацювало свій ресурс. Як нам вчинити, вкладати кошти Світового банку в її реконструкцію або зосередитися на створенні принципово нової сучасної технологічної теплової електростанції, яка могла б виробляти не тільки тепло, а й електроенергію. З огляду на величезні втрати при транспортуванні тепла, а також той фактор, що тільки на запуск старої ТЕЦ треба було б близько 60 тис. м3 газу, нашою технічною радою було прийнято рішення провести консервацію старої ТЕЦ і зосередитися на будівництві більш сучасної станції», — сказала Світлана Лень .

Слід зазначити, що для швидкої окупності нової теплової електростанції було прийнято рішення поставити систему ОRС (органічний цикл Ренкіна) з будівництвом трьох когенераційних установок для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, призначеної для власних потреб станції. В Україні раніше подібних унікальних модулів ніколи не використовували. Станція в Кам’янці є третьою за рахунком в Європі і п’ятою в світі. Особливо підкреслю, що над монтажем і наладкою обладнання ТЕС працювали тепловики з кількох європейських країн. Нова ТЕС, яка поки запущена в роботу в режимі налагодження і тестування сьогодні добротно забезпечує дві сотні житлових будинків, міські дитячі сади, школи теплом і гарячою водою.

Заступник генерального директора з економічних і правових питань КП «Тепловоденергія» Світлана Лень уточнила, що якщо весь кредит взятий в міжнародному банку становить 15,8 млн.дол, то сама станція обійшлася в 11,2 мільйона доларів.

«Угода між Україною та Світовим банком була підписана 26 травня 2014 року. Даний проект на сьогодні нами повністю виконано, але за період його впровадження з 2014 по 2020 рік було багато факторів які впливали на хід його реалізації. Чи не з вини підприємства відзначалися значні затримки в реалізації проекту. У чому його суть і вигода. Кредит повинен бути наданий під низькі відсотки, і з гарантованим пільговим періодом — 5 років. З 2014 по 2019 роки тіло кредиту не потрібно було віддавати, а виплачувати тільки відсотки. За ці 5 років підприємство повинно було провести всі закупівлі, здійснити будівництво, ввести в експлуатацію об’єкти, працювати на цих об’єктах і заощадити частину коштів для того, щоб в 2019 році почати віддавати тіло кредиту. Як субкредитор у нас виступає Міністерству фінансів», — зазначила вона.

Розуміючи, що пільговий період скоро закінчиться, ще з 2018 року керівники КП «Тепловоденергія» наполегливо зверталися в усі інстанції з проханням відстрочити виплату тіла кредиту як мінімум на два роки. Підкреслю ще раз, що це той час, який через бюрократичну тяганину було витрачено не на будівництво станції, а на ходіння за підписами в міністерствах. Якщо не вирішити питання з відстрочкою по виплатах тіла кредиту прямо зараз, то в будь-який момент одну з кнопок управління станцією, яка знаходиться у Франції може бути деактивовано і станція припинить виробляти тепло. До цих пір ні в Мінфіні, який виступив в договорі поручителем від імені держави, ні в НКРЕКП, який повинен був скорегувати нові тарифи для Кам’янець-Подільського, ні в Мінрегіоні, який був відповідальним за впровадження проекту і де обіцяли прийняти новий законопроект який спростить умови укладення типових договорів в електронному вигляді, розуміння ситуації, що склалася не було знайдено.

Колектив величезного комунального господарства «Міськтепловоденергія» сьогодні поки ще довіряє своїй державі і висловлює надію, що чиновники не допустять банкрутство і продаж з молотка свого рідного підприємства.

Фахівці також впевнені, що віддавати за безцінь в незрозуміло чиї руки нову високотехнологічну ТЕС європейського класу разом з новими мережами та комунікаціями, встановленими індивідуальними тепловими пунктами в Кам’янці-Подільському принаймні було б не тільки не логічно але і дивно.

З 2016 по 2020 роки держава не відшкодовувала тепловим підприємствам різницю в тарифах що створило певні проблеми в роботі КП «Тепловоденергія» пов’язані з модернізацією тепломережі і її капітальним ремонтом. Відсутність будь-якої допомоги та державної підтримки при розрахунку з кредитами Світового банку вже сьогодні призвело до вимивання обігових коштів підприємства та нарощуванню боргів.

Коментуючи ситуацію, що склалася з позикою Світового банку (The World Bank) для КП «Тепловодоенергія» в Кам’янець-Подільському член робочої групи «Свобода, юстиція, права людини» платформи Асамблея Україна-ЄС, український правозахисник Ліліт Хачатрян заявила, що постулати про необхідність досягнення енергетичної незалежності в Україні наші чиновники як мантру повторюють на всіх рівнях ще з 2014 року. Але, кожен раз стикаючись з проблемами комунальної теплоенергетики напередодні опалювального сезону міські голови та керівники підприємств ТКЕ прекрасно розуміють, що для цього потрібні капітальні вкладення, яких в державній скарбниці немає. На ділі, як правило, все зводиться в кращому разі до модернізації котелень і латанню дірок в зношених тепломережах, які нам дісталися у спадок ще з радянських часів.

«Даний проект в Кам’янець-Подільському був реалізований за допомогою міжнародних коштів за участю центральних органів виконавчої влади, але виявилося, що у нас проблеми не тільки з відсутністю фінансів, а й з своєчасним виконанням міністерствами взятих на себе зобов’язань. Кожна ідея, яка стає проектом, часто в Україні чомусь виявляється в кризі. Виникає питання — це робиться навмисне або в силу некомпетентності тих чи інших чиновників. Чиновники можуть ігнорувати всі звернення з проханнями про розгляд ситуацій, що виникають, які надходять від керівників підприємств і мерів міст. На сьогодні ми бачимо, як один з проектів Світового банку, який був успішно реалізований в Кам’янець-Подільському і повинен був стати прикладом для всіх інших міст в Україні виявився на межі катастрофи.

Всі звернення до Кабінету Міністрів, Мінфіну, Мінрегіону, до регулятора і інші владні структури за останні два роки завершилися марною тратою часу і бюрократичним листуванням. Судячи з усього, чиновники не бачать питання життєзабезпечення людей пріоритетними. Створюється враження, що є сили, які зацікавлені в умовах децентралізації територіальних громад і районів спеціально гальмувати процеси створення на місцях острівців енергетичної безпеки, або це всього лише — некомпетентність органів влади. Для усвідомлення серйозності і масштабів цієї проблеми потрібно розуміти, що населення Кам’янця чисельністю в 100 тисяч, а в укрупнених обєднаннях територіальних громад — 291 тисяча осіб через байдужість відомств, куди зверталися комунальні служби посеред зими можуть залишитися в будь-який момент без опалення. Може трапитися і інший сценарій — отримання жителями Кам’янця квитанцій з урахуванням штрафних санкцій Світового банку, які будуть закладені НКРЕКП або на місцях в нову цінову політику.
Для мене зрозуміло лише одне, що в умовах реорганізації Мінфіну і Мінрегіону, де на сьогодні і так слабо працюють чиновники, органи влади виявилися в глибокій кризі. Причина — дефіцит компетентних фахівців, а також таких чиновників, у яких є совість.

Даний проект показує і попереджає, що надія на вдале залучення інвестицій і донорських грошей може завершитися для кожного місцевого самоврядування дуже плачевно.
Виникає питання, невже Міністерство фінансів України спільно з Міністерством розвитку громад і територій для вирішення ситуації, що склалася не можуть виконати взяті на себе зобов’язання перед Світовим банком. Все що треба зробити, — дати можливість тепловикам самостійно розрахуватися з займом, збільшивши пільговий період на два роки.
Нам повідомили, що Світовий банк готовий зробити цю поступку, але в Мінфіні вдають, що цього не чують. Ми розуміємо, що подібною поведінкою наші чиновники ставлять під сумнів репутацію України перед міжнародною спільнотою. Ми також розуміємо, що це може привести до банкрутства комунального підприємства, спроба відчуження якого і судові процеси затягнуться на роки і не принесуть користь нікому», — підкреслила правозахисник.

Підсумовуючи сказане потрібно відзначити, що Україна все частіше стає банком ідей, які перетворюються в незавершені кризові проекти для населення тільки через те, що конфлікт інтересів і особиста зацікавленість чиновників ставиться на чолі над моральними цінностями.

Владислав Кордік

Київ — Кам’янець-Подільський — Київ

Місто — інфраструктура