КиївЯдерна енергетикаНовини

Рекорди відключення на АЕС: Наскільки ще вистачить запасу міцності ядерних реакторів

За 10 місяців 2017 року на українських АЕС сталося вже 11 позапланових відключень енергоблоків.

Експерти  пов’язують їх зі зношеністю обладнання та нехарактерним режимом роботи станцій і не виключають, що це призведе до відключень електрики. Це станеться, якщо не будуть прийняті рішення про початок процесу модернізації застарілих систем АЕС.

Відключення світла вже розпочалися

В черговий опалювальний сезон Україна входить з критичним запасом вугілля. За визнанням керівника «Укренерго» Всеволода Ковальчука, в цьому році вдалося накопичити 1,1 млн тонн. Для порівняння, менше було тільки в 2014 році, коли на складах запасли 700 тис тон. Тоді через підвищення частки електрогенерації і відсутності резервів почалися віялові відключення. Ситуація повторюється. За експертними оцінками, в цьому опалювальному сезоні АЕС будуть давати до 60 відсотків електрики. При такому навантаженні будь-яка позапланова зупинка енергоблоків призведе до відчутного дефіциту електроенергії.

«Імовірність позаштатних зупинок через відмову обладнання постійно зберігається на високому рівні. Якщо це трапиться в опалювальний період, коли вугільні станції працюватимуть на максимальній потужності, в країні не залишиться резервів для збереження мережі, — вважає президент Українського ядерного співтовариства Володимир Бронніков. — Раніше в разі форс-мажорів ми могли домовлятися з Росією про перетоках електроенергії. Зараз на взаємодію з Росією введені обмеження, і ми не зможемо швидко домовитися за запозиченнями в разі аварії. В такому випадку вихід один — планові або позапланові обмеження споживання ». Експерти кажуть, що регулярні відключення вже відбуваються, хоча їх і не афішують. Дійшло до того, що на енергетичному форумі «Тиждень відкритих енергетики» на відключення поскаржився житель елітного київського передмістя, екс-міністр енергетики Іван Плачков.

Рекорди аварійних зупинок

Через хронічний брак вугілля в останні три роки АЕС працюють в режимі маневреності, чого в принципі краще не робити. Так енергетики намагаються збалансувати недолік вугілля в країні і закрити проблеми у вугільній галузі, переклавши всю навантаження на атомну. «В умовах економії вугілля АЕС перекривають добові перепади споживання і тому енергоблоки працюють в режимі маневреності. Через незвичній навантаження зростає ризик виходу енергоблоків з ладу. При цьому виникають ризики для споживачів електроенергії », — каже співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. За його словами, в 2016 році АЕС

Україна одинадцять разів виводили блоки під позапланові ремонти. У 2015 році таких ремонтів було сім, в 2014 році — шість, в 2013-му — жодного.

За офіційними повідомленнями НАЕК «Енергоатом», за станом на кінець жовтня 2017 року на атомних станціях України відбулося вже 11 позапланових відключень енергоблоків через відмову обладнання.

Південно-Українська АЕС — 30 жовтень відключили енергоблок No3 через несправність в системі збудження турбонегератора. 25 жовтня і 28 вересня виходив з ладу енергоблок No2.

Хмельницька АЕС — 24 жовтня через помилки оператора був відключений енергоблок No2.

Рівненська АЕС — 7, 9 жовтня, 15 липня відключали від мережі енергоблок No3, 25 серпня — енергоблок No4, 25 березня — енергоблок No1.

Запорізька АЕС — 26 травня і 18 квітня відключали енергоблоці No6.

За словами голови наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука, немає ніяких гарантій, що будь-якої з цих або інших енергоблоків в будь-який момент знов не відключать від мережі. «Від оператора українських атомних станцій потрібні більш чіткі пояснення, чому трапляються збої в роботі енергоблоків. Причин може бути декілька. По-перше, несвоєчасна заміна зношеного обладнання, тобто відстрочка або економія з плановими ремонтами. По-друге, дослідно-промислова експлуатація палива на АЕС. І, нарешті, по-третє, причиною може бути нехарактерний режим роботи — все той же маневрування в умовах вугільного дефіциту », — говорить голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

ДОСЯГЛИ МЕЖІ МІЦНОСТІ

За офіційними даними «Енергоатому», всі неполадки стосувалися не ядерної частини енергоблоків. «Відомо, що виходило з ладу теплове обладнання, яке знаходиться в реакторному будівлі або ж на промисловому майданчику. Це могли бути, наприклад, трансформатори», — уточнив експерт Міжнародного союзу ветеранів атомної енергетики та промисловості Сергій Барбашев. Він зазначив, що зношене устаткування важче і дорожче експлуатувати — у нього знижується ресурс на міжремонтний період, збільшується обсяг і вартість самого ремонту.

Термін проектної експлуатації половини з 15 енергоблоків українських АЕС завершується. Уже до кінця року сім енергоблоків будуть працювати в проектні для поста період. Минулого тижня прийнято рішення про продовження на 10 років терміну роботи енергоблоку No3 Запорізької АЕС, який був введений в експлуатацію в березні 1987 року.

Експерти одностайні: ми підійшли до межі запасу міцності обладнання АЕС, і він стрімко скорочується через невластивого режиму маневрування і відсутності модернізації. У Кабміні запевняють, що тримають руку на пульсі і армагеддона не допустять. «Держінспекція ядерного контролю проводить перевірки за світовими стандартами, і речей, які б виходили за рамки регламенту, просто немає», — заспокоює віце-прем’єр Володимир Кістіон.

ПАРТНЕРИ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ

За прогнозами експертів, АЕС будуть утримувати високу частку у виробництві електроенергії від п’яти до десяти років. Щоб розраховувати на атомну енергетику і далі, вже зараз обладнання станцій потрібно модернізувати.

«Ядерна енергетика в Україні перетворилася на дійну корову, яку ніхто не годує, — каже доцент кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин НУВГП Володимир Кочмарський, — Чим більше застаріває обладнання, тим більше позапланових зупинок. Експлуатація таких АЕС — це як їзда на старій машині, яка може зупиниться на півдорозі. І скільки ти її не ремонтуй, новіше машина не стане. Нам уже потрібно планувати будівництво мінімум 20 енергоблоків — такі обсяги закладені в енергостратегії. Так, Україна не може самостійно їх побудувати, але в світі досить і інших виробників — США, Канада, Великобританія, Південна Корея. Крім того, необхідні потужності у російського «Росатома». Вони можуть забезпечити комплексне виробництво, у них відпрацьована схема зведення енергоблоків, плюс є унікальний досвід будівництва АЕС по всьому світу і, що важливо, невисока ціна».

Фахівці звертають увагу на довгий і фінансово затратний процес будівництва нових блоків. За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитро Маруніча, якщо ми хочемо зберегти нашу енергосистему в працездатному вигляді через 30 років, треба вже зараз приймати рішення про те, чим будуть заміщатися виведені з експлуатацій блоки.

Відомо, що «Енергоатом» залучає партнерів для початку процесу модернізації АЕС. У жовтні було підписано меморандум про співпрацю з японською корпорацією Toshiba Energy Systems & Solutions Corporation. Планується, що Toshiba буде постачати обладнання для ремонту турбінного острова енергоблоків українських АЕС. А у вересні «Енергоатом», «Турбоатом» і Westinghouse підписали п’ятирічний контракт на поставку обладнання на $ 100 млн для підвищення виробничої потужності енергоблоків.

Але на кардинальне оновлення АЕС засобів у НАЕК «Енергоатом» немає. За словами Володимира Кочмарський, немає і джерел фінансування, а в тарифі за відпуск електроенергії до сих пір не закладено ресурсів на розвиток АЕС. У планах уряду використовувати для цього кошти, які будуть отримані від реалізації проекту «Енергоміст» «Україна-ЄС». За підрахунками прем’єра Володимира Гройсмана, до 2021 року Україна могла б вийти на етап підготовчих робіт на майданчиках 3 і 4 енергоблоків ХАЕС.

З метою оптимізації витрат, вважають експерти, варто було б залучати розробників працюють енергоблоків. У 2013 році Міненерго вже прораховувало бюджет на добудову ХАЕС і тоді вийшло на суму в $ 5 млрд. Кредит в $ 4 млрд була готова надати держкорпорація «Росатом», в партнерстві з якою і планувалося добудовувати електростанцію. Але після розриву україно-російських відносин до робіт так і не приступили через нестачу фінансування.

Хоча подібний проект в сусідній Білорусі просувається — там йде будівництво нової АЕС в Островці. Загальний обсяг фінансування станції, включаючи інфраструктуру, досягає $ 10 млрд.

Місто-інфраструктура

Будет интересно почитать

Back to top button