Луцьк

За три роки Україна втратила понад 30% тепломереж

Експерт вважає, що не далекий той час, коли ми зможемо залишитися взагалі без централізованого теплопостачання в країні.

З серпня 2017 року набрав чинності закон України №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Слід зазначити, що цей закон депутати виносили на розгляд шість разів, постійно надсилаючи матеріал на повторні читання.

У результаті ще на рівні законопроекту було внесено понад десяток поправок, які, на жаль, не покращили якість документа. Закон уже набув чинності, але так і не відповів на всі проблемні питання, заради яких він створювався.

«Ми весь час намагаємося поставити віз попереду коня. Я двома руками, за всі прилади обліку, але треба враховувати позитивний, а не негативний досвід. Якщо ми проклали нову теплотрасу, то і з початку її, і наприкінці, повинен стояти прилад обліку. Але, як бути, якщо вся теплотраса у нас у дірах і частина гарячої води витікає в землю, а ми ставимо на неї прилад обліку», – розповів журналісту видання «Місто-інфраструктура» голова експертної групи з проблем теплопостачання Громадської ради Мінрегіонбуду Олександр Сігал.

Він вважає, що встановлення приладів обліку, захід необхідний, але це вторинне. Так, ці заходи дуже потрібні, дуже важливі, але лише після модернізації тепломереж. Спочатку потрібно модернізувати систему, а потім на кожну модернізовану частину ставити весь комплекс приладів обліку.

«Уявіть собі, у вас квартирі тече кран. Вода йде у каналізацію. Ви замість того, щоб змінити прокладку в крані, за ті самі гроші ставите лічильник, щоб рахувати, скільки води у вас убігає. Ви б так зробили у себе в квартирі – ні. Тож чим міська тепломережа відрізняється від вашої квартири? Ставити прилади обліку на систему, що повністю розвалилася, немає жодного сенсу. Ми ставимо ці прилади для того, щоб довести, що система розвалюється, і без приладів обліку це зрозуміло», – констатував Олександр Сігал.

Водночас господарська діяльність теплопостачальних організацій, незважаючи на зростання тарифів, не продукує необхідних для її модернізації коштів.

Теплосеть«З підвищенням ролі децентралізації було офіційно оголошено, що у бюджетах міст (на місцях) більш ніж достатньо грошей для модернізації муніципальних систем водо- та теплопостачання та інших. Однак, мабуть, у цьому сумнівається і сам уряд. Інакше, навіщо було б створювати державний Фонд енергоефективності з бюджетом запозичень у 50 млн доларів у 2018 році, що в перерахунку приблизно на 200 українських міст складе 7,5 млн грн на рік для одного міста. Насправді ця сума достатня для перекладки 5-7 км теплотрас у двотрубному обчисленні. У Києві – 2,7 тис. км теплотрас у двотрубному обчисленні. Такими темпами старі труби на нові можна буде поміняти за 300 років», – сказав Олександр Сігал.

І дійсно, не кожен мер наважиться забрати кошти від вчителів та лікарів та віддати на ремонт тепломереж. Чим це загрожує?

«Уже найближчими роками ми можемо втратити основну масу об’єктів централізованого теплопостачання. Так, за 2015-2017 роки ми втратили понад 30% довжини теплових мереж в Україні. Так, станом на 2013 рік ми мали 34 тис. км теплотрас у двотрубному обчисленні, а на 1 січня 2018 року – 20,8 тис. км. Вже не далекий той рік, коли ми зможемо залишитись взагалі без централізованого теплопостачання в країні. Схоже, що централізоване теплопостачання стане ексклюзивною перевагою трьох-чотирьох міст, таких як Київ, Харків, Одеса та Запоріжжя», – констатував експерт.

Люди, з одного боку, добре розуміють, що в ремонти та модернізацію централізованого теплопостачання сьогодні вкладаються копійки, і це рано чи пізно призведе населення до того, що доведеться відмовитися від цієї послуги.

«У зв’язку з неякісними та невідремонтованими системами теплопостачання, втратами у теплотрасах (як уже зараз у Кропивницькому вони сягають 60 %), обсяг необхідних коштів на опалення збільшується майже вдвічі. Виникає ситуація, коли вже обидві сторони, міська влада та населення, не мають матеріальних ресурсів платити за такі втрати і, намагаючись їх уникнути, знищують систему централізованого теплопостачання. Адже, на перший погляд, газовий котел на стіні, що забезпечує теплопостачання без втрат у теплотрасах – чудовий вихід», – звзначив Олександр Сігал.

Але такого простого виходу, як перехід всім містом на систему індивідуального опалення, на жаль, не існує, оскільки це спричиняє цілий комплекс ще складніших проблем.

«Місто-інфраструктура»

Будет интересно почитать

Back to top button