Німеччина запровадить платіжні картки для прохачів притулку
За даними німецького агентства друку dpa, карти повинні набути чинності влітку або восени цього року.
Цього року Німеччина збирається запровадити платіжні картки із кредитними коштами для прохачів притулку та біженців, які вони зможуть використати для задоволення основних потреб.
Декілька земель Німеччини сподіваються розпочати роздачу попередньо завантажених платіжних карток прохачам притулку та біженцям, повідомляє InfoMigrants.
Майже всі – 14 із 16 – німецьких земель прагнуть запровадити ту чи іншу форму передплачених карток для прохачів притулку та біженців, щоб допомогти покрити необхідні витрати. Альтернативні схеми вводять лише Баварія та північно-східна земля Мекленбург-Передня Померанія. Проте навіть регіональні лідери цих держав заявляють, що розглядають можливість запровадження тієї чи іншої форми платіжних карток.
Карти повинні заохочувати роботу та інтеграцію
«Платежні картки мають працювати на основі деяких пілотних проектів», — заявив політик із регіонального парламенту німецької землі Тюрінгія, повідомляє місцева газета Reutlinger General Anzeiger.
Неназваний політик далі заявив, що вони не отримували жодних скарг щодо карти від «кіл біженців».
Вони пояснили, що запровадження карти, схоже, надихнуло деяких мігрантів шукати роботу, а інших повернутись до країн походження, повідомляє газета.
Саме цього, за словами генерала Ройтлінгера Анцайгера, і прагнула домогтися німецька держава, запроваджуючи карти.
Одна з основних ідей, що лежать в основі платіжних карток, полягає в тому, щоб ті, кого підтримує держава, використовували гроші соціального забезпечення за призначенням – для щотижневого відвідування продуктового магазину та підтримки свого життя тут, у Німеччині. Карти не можна використовувати для надсилання грошей додому для підтримки розширених сімейних мереж.
«Полегшіть тягар німецької бюрократії»
Теоретично платіжні картки можна використовувати лише у певних магазинах, наприклад, у супермаркетах. Якщо претенденту притулку потрібні гроші для цілей, які держава не вважає за необхідне, йому рекомендується знайти роботу, щоб поповнити свій дохід.
Лідер Нижньої Саксонії Стефан Вайль із соціалістичної партії СДПН заявив, що, на його думку, введення карток також «полегшить навантаження на німецьку муніципальну бюрократію».
Вейл сказав, що карти допоможуть прохачам притулку шукати роботу, щоб вони могли самі вибирати, що робити з грошима, які вони заробляють.
Проте німецьке католицьке інформаційне агентство KNA підкреслило думку соціолога професора Пана Поутваара, який вважає, що ефект карт вимагає додаткових досліджень перед їх впровадженням.
Ефективність карток вимагає додаткових досліджень
Поутваара є директором Центру міграційних досліджень IFO, інституту економічних досліджень, який прагне формувати економічні дебати в Німеччині та Європі, йдеться на його веб-сайті.
Одна з цілей інституту — поширювати інформацію та дослідження у громадській сфері через засоби масової інформації, щоб допомогти інформувати та розуміти прийняті політичні та економічні рішення.
На сайті IFO цитується Поутваара, який заявив, що «міграція може призвести до покращення нашого рівня життя, але лише тоді, коли суспільству вдасться інтегрувати мігрантів на ринок праці».
У прес-релізі, опублікованому IFO у листопаді 2023 року, Поутваара висловив стурбованість тим, що прохачі притулку теоретично все ще можуть використовувати карти для покупки сигарет або дорогої їжі та спробувати продати їх із прибутком.
«Тому я думаю, що карти матимуть лише мінімальний ефект», — заявив Поутваара.
Дослідник додав, що, якби вони були введені, будуть потрібні додаткові дослідження, щоб побачити, який ефект вони насправді мають.
Поутваара сказав, що, на його думку, для німецьких адміністраторів було б більш ефективно розділити прохачів притулку на групи тих, хто має гарну перспективу залишитися, і тих, хто не має. Тим, хто не має хороших перспектив, слід пропонувати менше грошей, щоб подання заяви про надання притулку без реальних підстав видалося б непривабливим.
Інші рішення, запропоновані дослідниками економічного інституту.
За словами Поутваари, тим, хто має більше шансів на отримання притулку, притулок має бути наданий швидше, щоб вони могли раніше почати працювати.
Зекономлені гроші потім слід інвестувати у мовні курси та професійне навчання, щоб вони могли швидко інтегруватися на ринок праці та заповнити тисячі вакансій, які наразі переслідують роботодавців у Німеччині, сказала його колега Івонн Гізінг.
Ще однією корисною стратегією, за словами Гізінга, було б послаблення обмежень на проживання для прохачів притулку та біженців, щоб вони могли переїхати у пошуках роботи туди, де це необхідно, а не змушені шукати лише ту область, де вони отримують підтримку.
Наприклад, у деяких штатах є різні вимоги до рівня кваліфікації для певних посад. Щодо сфери догляду, німецькі державні ЗМІ повідомляли про те, що медсестрам та особам, які здійснюють догляд, було дозволено працювати в одній землі, але вони виявили, що вони не можуть обійняти посаду в іншому регіоні Німеччини, не подолавши складних бюрократичних перешкод, що варто було їм час та гроші роботодавця та заявника.
У деяких випадках, як повідомила німецька державна телекомпанія ARD, кваліфікованих медсестер змушували працювати за меншу плату та з меншою відповідальністю, доки вони не були зареєстровані як медсестри в новому штаті.
Гізинг додав, що тим, хто отримує підтримку на житло чи соціальне забезпечення, слід дозволяти переїзд лише у тому випадку, якщо витрати не будуть більш тягарем для німецької держави, ніж на їхній попередній зареєстрованій території.
