Психіатричні лікарні Німеччини страждають від недостатнього фінансування, нестачі персоналу та надмірної бюрократизації.
На думку експертів, психіатрична та психотерапевтична допомога в Німеччині для задоволення потреб має бути реформована.
Це стало ясно вчора під час експертної дискусії у комітеті з охорони здоров’я Бундестагу про майбутнє психіатричної допомоги у лікарнях.
Берлін. Президент Німецького товариства психіатрії та психотерапії, психосоматики та неврології (DGPPN) Андреас Мейєр-Лінденберг говорив про величезну потребу у медичній допомозі.
За його словами, щорічно більше чверті дорослого населення Німеччини хворіють на психічні захворювання і потребують лікування. Близько десятої частини з них серйозно хворі і потребують інтенсивного, часто хронічного або повторюваного лікування. Ця група потребує орієнтованого на потреби, контрольованого лікарем, гнучкого та міжсекторального лікування. За його словами, необхідно більше персоналу, більше профілактики та гнучкого лікування у різних секторах.
Тому DGPPN пропонує модель догляду, що базується на керівних принципах амбулаторного лікування перед госпіталізацією, та профілактики перед лікуванням. Крім стаціонарного лікування на повний робочий день, необхідно забезпечити гнучкий догляд на неповний робочий день, з інтенсивним амбулаторним лікуванням.
Німецька асоціація лікарень (DKG) представила свою позицію щодо реформи психіатричної та психосоматичної допомоги з посиланням на слухання.
«Головна ідея полягає у сприянні розвитку регіональних мереж медичної допомоги, які забезпечують плавний перехід від стаціонарного лікування на повний робочий день, на неповний робочий день, у відділення та амбулаторне лікування», — йдеться у позиційному документі.
Вимоги складаються із шести основних пунктів: створення міжсекторальних мереж надання медичної допомоги, подальший розвиток системи оплати праці, подальший розвиток потреб у персоналі, орієнтований на пацієнтів, скорочення бюрократії в документації, розвиток цифрової інфраструктури, а також розширення та забезпечення догляду за дітьми та підлітками.
«Дискусії про реформу лікарень завжди зосереджені на соматиці. Однак психіатрії та психосоматиці необхідно приділяти належну увагу», —
заявив голова DKG Джеральд Гасс.
Він також додав, що важливість цих спеціалізованих областей стала очевидною, не в останню чергу під час і після пандемії корони з її психологічними наслідками.
«Психіатричні лікарні, як і інші напрями стаціонарної допомоги, страждали від недостатнього фінансування, браку кадрів, надмірної бюрократизації, відсутності цифровізації та багато іншого», — пояснив генеральний директор DKG.
На експертному слуханні в Бундестазі Катаріна Стенглер, головний лікар психіатрії, психосоматики та психотерапії клініки Хеліос Парк у Лейпцигу, згадала групу тяжко психічно хворих пацієнтів:
«У психіатрії багато пацієнтів, яким потрібна комплексна допомога. Це люди, які перебувають у екзистенційному дистресі, тому що вони живуть у злиднях, мають соціальні проблеми чи вікові проблеми». Вона закликала покращити профілактику, щоб не перевантажувати системи догляду. Стенглер також повідомила, що у лікарнях фіксується зростання кількості випадків невідкладної допомоги та невідкладної госпіталізації.
«Агресія, насильство та наркоманія є проблемами психіатрії», — зазначила медик.
У той же час лікарням доведеться боротися з відпливом персоналу з відділень невідкладної допомоги, а також зі збільшенням обсягу документації, що, зрештою, впливає на якість надання медичної допомоги. Клінікам доведеться справлятися з нестачею кадрів та одночасною нестачею людських ресурсів.
«У деяких кліниках ситуація драматична», — наголосила головний лікар.
Корнелія Метге, член правління Федеральної палати психотерапевтів (BPtK), також закликала збільшити штат співробітників у клініках. У більшості психіатричних клінік психотерапевтичне лікування відповідно до рекомендацій нині неможливе.
«Хоча пацієнтів доглядають у клініках, тому що вони потребують більш інтенсивного лікування, мінімальні вимоги не забезпечують оптимального догляду», — розкритикувала стан справ вона, оскільки норми передбачають лише одну годину психотерапії на тиждень.
Більшості пацієнтів після перебування в стаціонарі потрібно подальше амбулаторне лікування, повідомив представник БПтК. «Для цього буде потрібний достатній потенціал амбулаторного лікування через реформу планування потреб. Пацієнти також повинні мати можливість скористатися психотерапевтичними консультаціями під час лікування у лікарні», – підсумувала Метге.
Джерело: Deutsches Ärzteblatt
