КиевНедвижимостьНовости

На ринок нерухомості вийдуть цифрові фіатні гроші

Що зміниться  у розрахунках при впровадженні електронної гривні

Ринок нерухомості відображає ситуацію в економіці загалом, бо будівельна галузь є постачальником замовлень великої кількості підприємств різних напрямків діяльності і відповідно, розвиток будівництва спияє розвитку всієї економіки, створюючи нові робочі місця і збільшуючи ВВП.

В Україні тривалий час спостерігається зниження цін на нерухомість і головні причини полягають в різкому зниженні купівельної спроможності населення та зменшенні привабливості інвестиційного клімату. Така ситуація зумовлена у певній мірі замороженим конфліктом на сході країни, а в основному усіма складовими неефективного управління економікою, що ми спостерігаємо останнім часом.

При цьому, кількість будівництва нового житла зростає, що пояснює лише корупційну модель державного управління, коли значна частина бізнеса ведеться непрозоро. Так, за 9 місяців 2017 року в експлуатацію введено на 21,4% більше житла ніж в минулому році, а саме 84,4 тис квартир.

Згідно розрахунків НБУ собівартість будівництва становить близько 12 тисяч гривень, а в цьому році вона має зрости до 14 340 гривень за квадратний метр. Неефективна система оподаткування і низька купівельна спроможність населення примушують знаходити обхідні шляхи при купівлі-продажі нерухомості і згідно даних рієлтерів, близько 60% вартості квартир занижується з метою оптимізації оподаткування.

А якщо прямо казати, то це ухилення від сплати податків, які індивідуальні суб’єкти господарювання неспроможні сплачувати, що вже стало суспільною нормою і цілком звичайною ситуацією є остаточний розрахунок готівкою за нерухомість прямо в офисі нотаріуса.

Дана стаття не має на меті розв’язати проблеми корупційної моделі державного управління, що пов’язано з цілим комплексом задач для комплексного і ефективного реформування економіки.

Ми розглянемо лише одну можливість, яка сприятиме зменшенню доларизації економіки, прискоренню обігу грошей без інфляційної додаткової емісії і частковій заміні паперової готівки — це запровадження цифрових грошей, які є за природою, всіма функціями, можливостями і характеристиками аналогією готівки. Це цифрові фіатні гроші, які мають випускатись Національним банком.

У січні 2018 року відбулось засідання Ради з Національної Безпеки і Оборони де було розглянуто питання щодо впровадження криптогривні, або електронної гривні, або власної криптовалюти на основі технології блокчейн, як зазначалось в офіційних повідомленнях. Але пояснень що означають ці поняття не було надано.

Це свідчить про те, що учасники засідання не мають спільного розуміння вказаних понять і дане питання не достатньо вивчено. Варто відзначити увагу РНБО і НБУ щодо криптовалют «Зважаючи на швидкий розвиток криптовалют у світі, це питання не може залишатися поза увагою держави», — наголосив Секретар РНБО України О. Турчинов. http://www.rnbo.gov.ua/news/2965.html.

Голова НБУ Яків Смолій також зазначив, що з нетерпінням чекає на впровадження електроної гривні на базі технології блокчейн, яка є найбільш перспективною з точки зору глобальної системи фінансових операцій. Важливе значення вивченню даного питання приділяють центральний банк Євросоюзу спільно з центральними банками кожної країни єврозони, ФРС, центральні банки Канади, Китаю та багатьох інших країн світу.

До участі у публічному обговоренні залучаються науковці, експерти з ІТ технологій, фінансисти, практики ринку криптовалют. Опубліковано ряд звітів центральних банків з питання використання блокчейн, криптовалют, електронних грошей. Зокрема звіт ЦБ Канади щодо цифрових електронних грошей.

Тому дуже важливо надати чітке пояснення поняття цифрових або електронних грошей, які можуть випускатись центральними банками з використанням новітніх технологій, зокрема криптографії, чи варто застосовувати для цього технологію блокчейн, в чому різниця цифрових грошей і звичайних безготівкових грошей на рахунках у банках або на електронних носіях різних платіжних систем.

Розуміння технологічних аспектів, особливо питання безпеки операцій, має велике значення для прискорення прийняття нормативних рішень щодо випуску цифрових грошей НБУ у відповідності з інтересами держави і суспільства.

По перше ми спробуємо розібратись що таке електронні гроші. У світовій термінології нема однозначного визначення електронних грошей, але під цим поняттям загалом розуміють звичайні фіатні гроші у безготівковій формі, що випускаються центральними банками, які зберігаються і пересилаються за допомогою електронних носіїв та ІТ продуктів як за допомогою інтернету онлайн так і в режимі офлайн, тобто між різними пристроями.

Технології для зберігання і пересилання фіатних грошей розробляються і надаються різними платіжними системами.

Такі “гроші” дають можливість розраховуватись в інтернеті, у звичайній торгівельній мережі, а також між самими власниками електронних грошей, як корпоративними так і приватними. Головне питання полягає в тому, що мова йде саме про звичайні фіатні безготівкові гроші, якими ми давно звикли користуватись за допомогою не тільки інтернету, мобільних телефонів, планшетів та будь яких інших гаджетів, а й за допомогою будь яких носіїв куди може бути вмонтовано чіп з захищеною інформацією.

Такими носіями можуть бути наручні годинники, браслети, брелоки тощо.
Якщо такі технології зберігання і пересилання електронних грошей вже давно успішно працюють на практиці, добре себе зарекомендували і стали частиною звичайного життя, то нащо вести мову про якісь інші “цифрові гроші” і до чого тут технологія блокчейн, коли без неї дуже добре обходиться сучасна світова фінансова система?

Світові тенденції спрямовані на заміну готівкових операцій безготівковими давно успішно розвиваються і їх результатом є майже повний перехід більшості розрахунків у безготівкове поле. Це просто, зручно і безпечно, в чому самі користувачі давно переконались.

В чому ж тоді відмінності цифрових фіатних грошей, які випусккаються центральними банками від звичайних безготівкових грошей, якими оперують різні платіжні системи, і які теж часто називають “електронними” бо вони існують в електронній формі?

Головна відмінність полягає в наступному:
— цифрові фіатні гроші можуть обертатись поза межами комерційних банків, без будь яких посередників, тобто як готівка але в цифровій формі, з постійним доступом до розрахунків 24/7;

Але давайте розберемось, яким чином може допомогти блокчейн при випуску цифрових фіатних грошей. Ідея використання цієї технології центральними банками виникла тому, що блокчейн практично довів свою надійність на ринку криптовалют.

Криптовалюти можуть перераховуватись без посередників, між будь якими особами, швидко і дешево. Це справді безпечно, зручно і надійно. Але що стосується швидкості і невисоких витрат, то це не так.

Доказом великої вартості і недостатньої швидкості є операції самої першої і самої популярної криптовалюти — біткоін. У пікові періоди ціна на перерахування біткоїна перевищувала $30 за операцію, при цьому швидкість є цілком неприйнятною, а саме 9-12 операцій на секунду у всьому світі, зарахування з можливістю подальшого використання криптовалюти не може бути швидше ніж 30 хвилин, а по операціям з невеликими сумами чекати зарахування можна декілька тижднів.

Такі характеристики не можуть зовсім конкурувати з розрахунками фіантими грошима. А саме, кількість операцій, наприклад VISA за секунду по всьому світу сягає 300 000, а операція оплати відбувається миттєво.

До таких зручностей користувачі вже звикли. Тож, цифрові гроші, при використанні такої самої технології як у біткоіна безперечно не можуть зацікавити користувачів, бо просто неспроможні обслуговувати потреби економіки. Є інші блокчейн платформи, що призначені саме для швидких і дешевих розрахунків, де перерахування відбувається за декілька секунд — це Ріпл та Стеллар.

В цих криптовалютах використовується консенсус Proof of importance (комісію отримує той власник серверу для обробки операцій, у якого більше монет на рахунку, вища активність, тобто більша кількість власних операцій по рахунку і довший час знаходження в онлайні).

Також, сума емісії монет (XPR та XLM) визначена заздалегідь і обмежена. Кількість операцій за секунду в цих системах сягає 1500, що може бути достатньо для обслуговування розрахунків готівкою в економіці такої держави як Україна. Теоретично, подібна блокчейн платформа могла б задовольнити потреби України. Але є непереборна перешкода — криптовалюти, або технологія блокчейн не може працювати без інтернету і це є суттєвим обмеженням.

В Україні багато ще місць без доступу до інтернету і така система цифрових грошей не буде користуватись попитом ще довгий час, наприклад, у сільській місцевості.
Також, у світі поки що нема успішних прикладів створення цифрової грошової одиниці на блокчейні.

Спроба це створити Центральним банком Венесуели, з метою подолання шаленої інфляції не привела до успіху, а точніше просто провалилась з ряду причин.

По-перше, криптовалюта не може приборкати інфляцію, бо інфляція є наслідком фінансової і економічної політики держави і заміна однієї форми грошей на іншу не може вирішити цю проблему.

Навряд чи будуть ще спроби центральних банків застосовувати блокчейн для створення державних цифрових грошей, бо це суперечить централізованій емісії і контролю з єдиного центру, шо має монополію на випуск грошей. Основна функція технології блокчейн полягає саме в децентралізованій системі ведення записів, а відповідно проведення і підтвердження транзікцій.

Ідея виникнення криптовалют полягає у створенні противаги централізованим грошовим системам і їх ще називають “приватними грошима”, які за визначенням не можуть виконувати всі функції сучасних грошей, що мають кредитну природу і залежіть від державної монетарної політики.

Натомість, у світі вже є прецеденти створення цифрової грошової одиниці центральним банком, але без використаня блокчейну. Це впровадження проекту центральним банком Філіппін по випуску ePiso на основі технології, наданої компанією eCurrency.

Переваги запропонованої компанією eCurency технології полягають в наступному:

— емісія здійснюється НБУ, або будь яким центральним банком, при цьому використовується симетрична криптографія і забезпечується повний контроль емісії, можливість проводити операції без посередників і комерційних банків між мобільними телефонами, іншими гаджетами з доступом до інтернету, або в режимі оф-лайн, тобто без доступу до інтернету.

Це забезпечить можливість використання цифрових грошей у будь якій місцевості де нема інтернету шляхом перерахування між гаджетами через NFC технологію.

Все що потрібно — це завантажити відповідний додаток на мобільний телефон, або придбати апаратний гаманець, для здійснення операцій в оф-лайн;
— не потрібні зайві витрати електроенергії, додаткові сервери, як при використанні блокчейну;
— операції з цифровими грошима мають всі характеристики операцій з готівкою, тобто можуть бути також анонімними, якщо це дозволить НБУ.

Питання анонімності є дискусійним і полягає в тому, що з оного боку це зручно для користувачів, а з іншого боку дозволяє проводити фінансування незаконних операцій. Але ж готівка також це дозволяє і ні вякому разі неможливо відмінити звичайні паперові готівкові гроші.

Такий варіант не розгядається ні жодним центральним банком. То чому б не надати цифровим грошам всі властивості паперової готівки?
— ЦФГ можуть бути легко інтегровані для зберігання і пересилання у будь якій платіжній системі. Для цього потрібно лише встановити відповідне програмне забезпечення, що дозволить зберігати і пересилати гроші як в онлайні за допомогою інтернету, так і в офлайні (без доступу до інтернету і мобільного зв’язку).

До впровадження ЦФГ сьогодні найбільше наблизились центральні банки Канади, Швеції і Китаю де доречі діє профільний інститут щодо емісії та обігу фіатних грошей.

Тепер ми можемо відповисти на поставлене с статті питання — чому впровадження ЦФГ пожвавить ринок нерухомості. Відповідь дуже проста — це надасть можливість значну кількість готівкових операцій по розрахункам за нерухомість перевести з готівкового обігу як у гривнях так і в доларах США у цифрові фіатні гроші, тому що набагато надійніше і безпечніше.

Введення ЦФГ не вирішить проблем тінізації економіки, бо для цього потрібні комплексні реформи і не тільки у фінансовій системі, але майже в усіх напрямках суспільного життя, враховуючи реформування судової системи і системи оподаткування.

Але без сумніву це надасть потужний економічний ефект. Можемо зробити прості розрахунки. У 2017 році введено в експлуатацію 6, 889 мільйонів метрів житла, загальна вартість якого складає більше 82 мільярдів гривень. Як ми вказали на початку, близько 60% розрахунків за нерухомість відбувається в готівці, згіднго інформації реєлтерів.

Це означає, що сума тіньових готівкових розрахунків, як в доларах США так і в готівковій гривні сягає близько 50 млрд. грн. Заміщення частини цього обороту на цифрову гривню зменшить потребу у використанні готівкових доларів, що само по собі сприяє розвитку української економіки і збільшить швидкість обертання грошей.

При цьому, ми не вважаємо що збільшення обігу грошей спричинить зростання інфляції. Навпаки — це неемісійне наповнення грошима економіки, що сприяє саме економічному зростанню, а відповідно і підвищенню купівельної спроможності громадян та збільшенню надходжень до бюджету.

Головним питанням, наприклад для центрального банку Канади щодо впровадження ЦФГ, є питання дозволяти їх анонімність чи ні.

На наш погляд, для сьогоднішньої ситуації в Україні, при впровадженні ЦФГ треба зберегти анонімність, бо саме це надасть можливість досягти зазначеного економісного ефекту, шляхом зменшення використання паперової готівки і доларів США.

У будь якому разі, НБУ залишить ту саму ситуацію з контролем готівкових операцій у гривні, яка є на сьогодні, але суспільство отримає переваги додаткової зручності і безпеки операцій за допомогою цифрових грошей.

Ми продовжимо обговорення особливостей впровадження ЦФГ в Україні і їх вплив на всю економіку держави у наступній статті присвяченій цій темі.

Керуючий партнер консалтингової компанії “Фінінсова студія”, к.е.н. Євген Невмержицкий

Будет интересно почитать

Back to top button