На столичному ринку нерухомості домінує так званий відкладений попит
З кожних 20 квартир в новобудовах продається тільки одна
На сьогодні в Києві накопичилося величезна кількість нерухомого майна з так званим відкладеним попитом.
За деякими даними з 2011 по серпень 2017 року на ринку первинної нерухомості залишилися непроданими понад 76,5 тисяч квартир. Про це йдеться в дослідженні, яке провели аналітики порталу пошуку нерухомості Address.ua спільно з експертами агентства нерухомості ARPA Real Estate. Це означає, що з кожних зданих 20 квартир в новобудовах столиці, продається тільки одна. Таким чином, на столичному ринку нерухомості домінує так званий відкладений попит.
«Купівельна спроможність на ринку дуже низька, відповідно, цю купівельну спроможність необхідно підняти, використовуючи правові та економічні інструменти. Перший крок — балансування ситуації по боргах і реструктуризація цих боргів. Друге — це вирівнювання та балансування процентних ставок по кредитах, щоб вони увійшли в цивілізоване річище, як це практикується в усьому цивілізованому світі. Облікова ставка Національного банку повинна бути знижена. Ставки за облігаціями внутрішньої державної позики повинні бути обов’язково знижені. Повинно бути розширено співробітництво з міжнародними кредитними організаціями, такими як ЄБРР, Світовий банк та іншими міжнародними структурами, в тому числі і приватними кредиторами. Це цілком можливо при конструктивному підході з саме з нашого боку. Тоді міжнародні кредитори побачать реальну волю щодо подолання корупції», — розповів в інтерв’ю керуючий партнер консалтингової компанії Фінансова студія кандидат економічних наук Євген Невмержицький.
Він також уточнив, яким чином це все може бути досягнуто: за допомогою комплексних державних програм співпраці держави з міжнародними фінансовими організаціями, фокус яких спрямований на збалансування економіки.
«Наприклад, візьмемо вузьку сферу, — іпотечне кредитування. ЄБРР вже має широку програму кредитування малого і середнього бізнесу. Ці програми розширюються, але обсяги цих програм не достатні для надання істотного впливу на всю економіку. За сприяння держави ці обсяги можуть бути набагато більшими. Іпотека повинна бути дійсно довготривалою, а саме — до 30 років, тоді вона буде доступна молоді та процентні ставки повинні бути не вище 10% річних, але для цього потрібна впевненість у стабільній гривні і зниження облікової ставки НБУ до європейського рівня. Безумовно, тоді і їм буде вигідно брати участь у подібному кредитуванні в Україні, оскільки можна заробити на більш високих процентних ставках, ніж ті, що циркулюють в стабільному європейському економічному просторі», — сказав економіст.
Він також зауважив, що безумовно фінансові ризики у нас в Україні вищі, але ці ризики будуть знижені тільки при побудові злагодженої роботи всіх держструктур, що відповідають за економічний розвиток. Безумовно. Мало просто зниження облікової ставки НБУ, яку також необхідно знижувати поступово, разом з іншими заходами. Наприклад, акценти зміщення фокусу комерційних банків при кредитуванні повинні прагнути до підвищення якості оцінки кредитних ризиків, а не в бік оцінки застави.
«Співпраця з міжнародними кредиторами з кредитування бізнесу з встановленням порядку видачі кредитів, характеризувалося завжди дуже високою ефективністю і високим ступенем їх повернення. Це один із шляхів, які можуть досить швидко привести до значних поліпшень інвестиційного клімату і прямо вплинути на фактичний рівень доходів громадян. Наприклад, при виділенні цільових кредитів (міжнародними кредиторами через українські комерційні банки) для розширення іпотечного кредитування, будівельні компанії отримають більше замовлень, люди роботу, також будівельна галузь забезпечує роботою супутні бізнеси. Збільшення доступу до кредитування громадян дає можливість щодо поліпшення житлових умов, що є базовою потребою людини. Це забезпечує роботу всієї економіки і надає на неї дуже позитивний вплив», — вказав Євген Невмержицький.
Економіст також зазначив найважливіше, що робота по залученню інвесторів на український іпотечний ринок має бути комплексною — це командна робота всіх ланок державних органів.
«Сьогодні головним завданням є злам корупційної системи, коли держоргани і служби фактично поділені між різними групами впливу і відповідно, жодна велика державна програма або просто неможлива, або дуже неефективна. З кожної галузі різними групами витискаються соки та в програші виявляється, у загальному підсумку, все суспільство, як, втім, і великий бізнес в тому числі. Багато наших бізнес-еліт і так звані олігархи, також виявляються в програші тому, що їх великий бізнес так само страждає і ми це бачимо по факту. Доходи і капітали наших чудових олігархів скоротилися з 2008 по 2018 роки раз в десять. Якщо найбагатший олігарх мав тридцять мільярдів в 2000-х роках, то сьогодні його капітали оцінюються в три мільярди. Злам цієї системи — цього замкнутого кола, є вигідним не лише всьому суспільству, а й навіть нашим елітам, якщо вони дійсно почнуть проявляти розсудливість і встановлювати загальні і обов’язкові для всіх правила гри, а не постійно продовжувати боротьбу за сфери впливу. Для такої «розсудливості еліт» новий президент може створити відповідні умови, від яких неможливо буде відмовитися», — підсумував економіст.
Владислав Кордік
