В рамках договору з ЄС на модернізацію котелень потрібно виділяти 6 млрд

Ці кошти, закладені в тарифи призведуть до подорожчання електроенергії на 50%.

03.06.2019

83 2 минут чтения

Згідно з Національним планом скорочення викидів, вміст оксидів азоту від джерел встановленої потужності понад 50 МВт має скоротитися в 7-10 разів, а сірки у 25 разів.

Про це йдеться про природоохоронні директиви, які були підписані Україною два роки тому в договорі про асоціацію з ЄС.

Відповідно до даної директиви 2010/75 ЄС «Про скорочення викидів забруднюючих речовин», все установки на території нашої держави з точки зору екології повинні відповідати європейським вимогам. В той самий час, Національний план дає можливість всім джерелами виробництва теплової енергії потужністю понад 50 МВт мати відстрочку виконання до 2028, а по деяких об’єктах до 2032 року. В цей Національний план повинні також потрапити ті об’єкти, викиди яких не відповідають європейській директиві №35 і які влада зобов’язується до цього відстроченого періоду узгіднювати з цією директивою.

«Так ось, об’єкти Мінпаливенерго туди потрапили. Потрапили лише деякі об’єкти комуналки, зокрема тільки електростанції Харкова і великі котельні Києва. Всі інші об’єкти потужністю понад 50 МВт до списку не потрапили тому, що Мінрегіонбуд не брав участі в діяльності, яку очолив Мінпаливенерго і Мінекології. Таким чином, основна маса об’єктів комунального господарства не потрапила в цей список. Якщо ці об’єкти так і не потраплять до списку, то ми повинні будемо вже в цьому році досягти результатів, або вивести ці об’єкти з експлуатації після досить нетривалого періоду. Оскільки ми не збираємося виводити з експлуатації й ламати нині діючі котельні, необхідно змінювати Національний план скорочення викидів, а це велика робота, якої на сьогодні ніхто не займається», — розповів в інтерв’ю директор інституту промислової екології, кандидат технічних наук, Олександр Сігал.

З одного боку, більшість об’єктів, які підпадають на території України під директиви ЄС не так давно в рамках децентралізації були передані державою на місцях в комунальну власність. У меріях вважають, що реконструкцію і модернізацію котелень, які все життя належали державі сама держава і повинна фінансувати.

«Займатися цим нікому і сьогодні це не робиться. Навіть ті об’єкти, що сьогодні були включені Міненерговугіллям в список модернізації, вимагають капітальних вкладень в розмірі 6 млрд доларів. Це абсолютно непідйомна для України сума, і навіть якщо розкидати її на 10 років умовно кажучи до 2028 року, то виходять щорічні витрати в розмірі 600 млн доларів. Ніхто сьогодні не збирається ці гроші інвестувати. Якщо ми зберемося директиву виконувати, то це призведе до підвищення цін на електроенергію. Взяти їх просто нема звідки, крім, як з продажу електроенергії. Закладаємо в тариф ще 600 млн, і це забезпечує нам підвищення тарифу на 28-32%. І про це ніхто не говорить, хоча всі документи про це вже підписані: Україна є підписантом 30-го додатка угоди Україна-ЄС, де прописано що ми повинні відповідати цілому ряду вимог ЄС, в тому числі й 75-ій директиві. Якщо додамо сюди ще й об’єкти комунальної власності, то цифра на виконання цих робіт, яку буде закладено в тарифі може вирости до 50% уточнив експерт.

Владислав Кордік

Місто-інфраструктура