В Національній опереті покажуть епохальну рок-оперу «Біла ворона»

Лібрето Юрія Рибчинського, музика Геннадія Татарченко.

19.03.2019

79 2 минут чтения

Як відомо, поемі Юрія Рибчинського «Біла ворона» в цьому році виповнюється 30 років.

За цей час рок-опера «Біла ворона» була поставлена не одним театром. Але версія від Національної оперети — це принципово нове, оригінальне, яскраве та сильне рішення.

Вона відрізняється не тільки масштабом, сучасністю сценографії, але й сміливими акцентами у пластичному рішенні.

Це визначна подія у культурному житті країни! Над створенням рок-опери працювали такі професіонали, як режисер Максим Голенко, балетмейстер Максим Булгаков, диригент Сергій Нестерук, сценограф Володимир Ковальчук, художник по костюмах Олена Левченко та інші.

В основі сюжету історія життя Орлеанської Діви або Жанни д’Арк, яка очолила боротьбу французького народу під час Столітньої війни. Тут й глибокий патріотизм, й чистота, безкомпромісність принципів, безмежна відданість своєму королю та любов до народу … в переплетенні з особистою трагедією.

З вуст Жанни д’Арк звучать — як ніколи актуальні для нас сьогодні (!) — слова: «Народ стає покірною юрбою, не маючі мети перед собою. Коли ж мета велична, як свобода, юрба завжди, завжди стає народом!».

— Актуальність постановки полягає в тому, що сьогодні наша країна й народ також опинилися перед необхідністю відстоювати свою свободу. Цей проект — заклик до миру. Коли влада любить свій народ, у неї є майбутнє й перспективи. Адже народ — це голос розуму, — говорить генеральний директор-художній керівник Національної оперети, н. а. України Богдан Струтинський. — Теми, порушені у рок-опері «Біла ворона», будуть актуальні завжди. Це зрада, вибір, любов до народу й те, як держава поступає зі своїми героями.

«Постановка «Біла ворона» про те, яке майбутнє чекає Україну, якщо не спілкуватися з народом, не цінувати народ», — Богдан Струтинський.

Як розповідає автор й драматург Юрій Рибчинський, матриця, яку він створив у п’єсі «Біла ворона» ще в далекому 1989 році, виявилася набагато більш співзвучною теперішньому часу, ніж тим дням, коли вона була написана.

— Я вдячний Національній опереті за те, що вона взялася за цю непросту роботу, — сказав Юрій Рибчинський.

А Геннадій Татарченко у свою чергу додав, що щасливий від того, що почує свою музику у виконанні професійних артистів саме музичного театру.

Для роботи над сценографічним рішенням вистави був запрошений радянський, канадський та український художник, живописець й педагог Володимир Ковальчук. За словами Володимира, головний принцип його роботи: «динаміка у статиці».

— Я дуже радий, що ми залучили до роботи над «Білою вороною» Володимира Ковальчука. Він вніс неймовірно потужний рух у цей проект. Ми змогли на нього подивитися під іншим кутом. Для мене це було важливо, корисно й цікаво, — каже режисер-постановник Максим Голенко. — Багато які речі вдалися візуально. Дуже сильний сатирично соціальний пласт. Ми це зробили!

До слова, це не перша спільна робота режисера Максима Голенка й балетмейстера Максима Булгакова над рок-оперою «Біла ворона». Їх творчий тандем зародився ще у 2015 році в Рівному, продовжився у 2017 році в Миколаєві, і ось тепер з’явилася можливість поставити рок-оперу «Біла ворона» у стінах Національної оперети України. Варто лише кілька хвилин побути на репетиції, як розумієш: Максими розуміють один одного з півпогляду, півслова.

— Це не дивертисмент. Балет тут — повноцінний ключовий персонаж — НАРОД у всіх його іпостасях. Моїм першочерговим завданням було створення певного емоційного стану, конструювання непростого шляху від емоції до думки. Це така певна брехтівська форма, яку потрібно відчути і в цьому правильно існувати. І балет з цим блискуче впорався, — зазначає балетмейстер-постановник вистави Максим Булгаков.

Підготувала Оксана Лазепко

Фото: Анатолій Федорців